У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»
Етот миф повествует о том, как прекраснейшие богини не могли решить, кто же из них самая прекрасная.
Было так. Родители будущего героя Троянской войны Ахиллеса играли свадьбу, куда были приглашены и богини Олимпа — Гера (жена Зевса), Афродита (богиня любви и красоты) и Афина (наимудрейшая богиня Олимпа). Однако, дабы не портить праздник не позвали богиню раздоров Эриду, на что она обиделась и решила сыграть шутку, подбросив на стол с угощением прекрасное золотое яблоко с надписью «Прекраснейшей».
Обнаружив такой подарок, богини заспорили, кому же будет принадлежать это яблоко и никак не могли найти решение. Рассудить спор они призвали Париса, сына троянского царя Приама.
Недолго думая, юноша отдал предпочтение богине любви Афродите. За это она ему в любви к прекрасной Елене, похищение которой стало причиной многолетней троянской войны. Так золотое яблоко стало не только яблоком раздора между прекрасными богинями, но и принесло раздор и войну простым людям.
В наше время выражение «яблоко раздора» используется для описания причины ссоры.
У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»
Етот миф повествует о том, как прекраснейшие богини не могли решить, кто же из них самая прекрасная.
Было так. Родители будущего героя Троянской войны Ахиллеса играли свадьбу, куда были приглашены и богини Олимпа — Гера (жена Зевса), Афродита (богиня любви и красоты) и Афина (наимудрейшая богиня Олимпа). Однако, дабы не портить праздник не позвали богиню раздоров Эриду, на что она обиделась и решила сыграть шутку, подбросив на стол с угощением прекрасное золотое яблоко с надписью «Прекраснейшей».
Обнаружив такой подарок, богини заспорили, кому же будет принадлежать это яблоко и никак не могли найти решение. Рассудить спор они призвали Париса, сына троянского царя Приама.
Недолго думая, юноша отдал предпочтение богине любви Афродите. За это она ему в любви к прекрасной Елене, похищение которой стало причиной многолетней троянской войны. Так золотое яблоко стало не только яблоком раздора между прекрасными богинями, но и принесло раздор и войну простым людям.
В наше время выражение «яблоко раздора» используется для описания причины ссоры.