Российская империя после Венскогоконгресса (1815 г.) играла активную роль в европейской жизни. За своюучастие в подавлении революционных и национально-освободительных движений она получиласебе сомнительную славу "жандарма Европы". Выполняя жандармские функции, Россия не забывала и о своихдавние планы усиление влияния на Балканах, которые находились под властьюдавнего врага - Османской империи.
В начале 50-х pp. XIX ст. Николай I готовился нанести Османской Империирешающего удара. Поводом к конфликту стал спор между православным икатолическим духовенством за право надзора за христианскими святынями вИерусалиме. Николая I крайне обидело то, что турецкий султан, при поддержкепрезидента Франции Луи-Наполеона, предпочел католикам. Зато российскиевойска оккупировали зависимые от Турции дунайскиекняжества Молдавию и Валахию. Эти события стали началомком Крымской войны(1853-1856 pp. ).
Англо-французскийфлот у берегов Крыма
Действия России вызвали негативную реакцию в Европе, и онаоказалась в дипломатической изоляции. Сначала события на фронтах успешно для Николая I »В Синопской бухте русская эскадра под командованиемП. Нахимова уничтожила турецкий флот, русская армия достаточно успешно продвигаласьв Закавказье, форсировала Дунай. Эти и другие поражения поставили Турцию в трудноеположение. Англия и Франция, не желая дальнейшегоусиление России, 1854 г. объявили о вступлении в войну на стороне Турции.Впоследствии к ним присоединилось Сардинское королевство.Россия оказалась перед угрозой войны почти на всьом периметру своегограницы: от Запада до Дальнего Востока. Это лишало ее возможности успешносопротивляться объединенным силам ведущих европейских государств. К тому же техническаяотсталость (отсутствие железных дорог и парового флота, устаревшее вооружение),комплектования армии с неграмотных крестьян на основе рекрутской повинности, вбольшинстве случаев некомпетентности офицерского корпуса делали шансы победыв войне эфемерными.
После вступления в войну союзниковТурции основные военные события развернулись в Крыму. В сентябре-октябре 1854 г.десант союзников нанес здесь нескольких поражений русским и окружил главную морскуюбазу империи на Черном море - Севастополь. Защитники базы начали героическуюоборону, которая продолжалась 11 месяцев. Однако оказать действенную мужественным севастопольцамбездарное имперское командование не смогло. Поэтому в августа 1856 г.защитники Севастополя оставили город.
Літерату́ра пе́ршої полови́ни XIX столі́ття — період в історії літератури від кінця XVIII століття до 1860-х років. З соціально-історичного погляду його межами є Велика французька революція (1789—1794) з одного боку та національно-визвольні рухи середини XIX століття (європейські революції 1848—1849 років, Громадянська війна в США, повстання сипаїв в Індії 1857—1859 років тощо) з іншого. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою романтизму в Західній Європі, появою і розвитком літератури США та повільним занепадом середньовічних моделей літератури в країнах Сходу.Вплив науки Редагувати
Наукова думка загалом розвивається в напрямку, що визначився наприкінці XVIII століття. У різних областях математики та природознавства робляться основоположні відкриття (Лобачевський, Лаплас, Фарадей, Ампер, Джоуль, Гельмгольц та ін.). Численні географічні експедиції не лише допомагають краще пізнати земну кулю, а й сприяють змінам у світогляді людей. Звіти географів, натуралістів, записки мандрівників у перші десятиліття 19 століття стають помітною частиною духовного життя, впливають на вироблення естетичних уявлень. Наприклад, дослідження Александра Гумбольдта в Південній Америці збагатили природничі науки та, завдяки художньому стилю його робіт, до утвердженню літературного романтизму. У 1830-ті — 1840-ві роки зростає інтерес письменників до розвитку науки, зокрема до еволюційної теорії (Ламарк, Жофруа).Філософія Редагувати
На початку періоду у філософії панували ідеалістичні системи (Фіхте, Шеллінг), що виникли в руслі німецької класичної філософії, вершиною якої стало вчення Гегеля та розроблений ним діалектичний метод. У наступні десятиліття посилюється вплив матеріалізму (Феєрбах). Ще один напрям філософської думки — позитивізм, що склався в 1830-ті роки. Він вважав за достовірне (позитивне) лише те знання, що отримане спеціальними науками, і заперечував необхідність загального філософського методу. Наприкінці доби виникає марксизм, що матиме значний вплив на соціальне і культурне життя наступного періоду.
Різнорідність літератури Редагувати
Період позначений великою різнорідністю літературної карти світу. На всіх континентах йдуть зовсім різні літературні процеси. Виникає багато нових літератур (бельгійська, словацька, фінська фінською мовою, ірландська англійською мовою, молдавська, єврейська їдишем, бенгальська, непальська мовою непалі). Відроджуються літератури, чий розвиток був перерваний іноземним пануванням (Болгарія). У вирішальну стадію формування вступають літератури Латинської Америки, США та Канади. В іспаномовній Америці, окрім того, після утворення незалежних держав стали виділятись з регіонального комплексу окремі літератури: мексиканська, аргентинська, чилійська тощо. На Близькому Сході розвиваються місцеві літератури: у Єгипті, Сирії, Іраку тощо. Найрозвинутіші «старі» літератури Західної Європи — французька, німецька, англійська, італійська — досягають значних вершин. Зокрема, формуються нові літературні напрями романтизму та реалізму.
В начале 50-х pp. XIX ст. Николай I готовился нанести Османской Империирешающего удара. Поводом к конфликту стал спор между православным икатолическим духовенством за право надзора за христианскими святынями вИерусалиме. Николая I крайне обидело то, что турецкий султан, при поддержкепрезидента Франции Луи-Наполеона, предпочел католикам. Зато российскиевойска оккупировали зависимые от Турции дунайскиекняжества Молдавию и Валахию. Эти события стали началомком Крымской войны(1853-1856 pp. ).
Англо-французскийфлот у берегов Крыма
Действия России вызвали негативную реакцию в Европе, и онаоказалась в дипломатической изоляции. Сначала события на фронтах успешно для Николая I »В Синопской бухте русская эскадра под командованиемП. Нахимова уничтожила турецкий флот, русская армия достаточно успешно продвигаласьв Закавказье, форсировала Дунай. Эти и другие поражения поставили Турцию в трудноеположение. Англия и Франция, не желая дальнейшегоусиление России, 1854 г. объявили о вступлении в войну на стороне Турции.Впоследствии к ним присоединилось Сардинское королевство.Россия оказалась перед угрозой войны почти на всьом периметру своегограницы: от Запада до Дальнего Востока. Это лишало ее возможности успешносопротивляться объединенным силам ведущих европейских государств. К тому же техническаяотсталость (отсутствие железных дорог и парового флота, устаревшее вооружение),комплектования армии с неграмотных крестьян на основе рекрутской повинности, вбольшинстве случаев некомпетентности офицерского корпуса делали шансы победыв войне эфемерными.
После вступления в войну союзниковТурции основные военные события развернулись в Крыму. В сентябре-октябре 1854 г.десант союзников нанес здесь нескольких поражений русским и окружил главную морскуюбазу империи на Черном море - Севастополь. Защитники базы начали героическуюоборону, которая продолжалась 11 месяцев. Однако оказать действенную мужественным севастопольцамбездарное имперское командование не смогло. Поэтому в августа 1856 г.защитники Севастополя оставили город.
Літерату́ра пе́ршої полови́ни XIX столі́ття — період в історії літератури від кінця XVIII століття до 1860-х років. З соціально-історичного погляду його межами є Велика французька революція (1789—1794) з одного боку та національно-визвольні рухи середини XIX століття (європейські революції 1848—1849 років, Громадянська війна в США, повстання сипаїв в Індії 1857—1859 років тощо) з іншого. В естетичному аспекті період позначений художньо-зображальною системою романтизму в Західній Європі, появою і розвитком літератури США та повільним занепадом середньовічних моделей літератури в країнах Сходу.Вплив науки Редагувати
Наукова думка загалом розвивається в напрямку, що визначився наприкінці XVIII століття. У різних областях математики та природознавства робляться основоположні відкриття (Лобачевський, Лаплас, Фарадей, Ампер, Джоуль, Гельмгольц та ін.). Численні географічні експедиції не лише допомагають краще пізнати земну кулю, а й сприяють змінам у світогляді людей. Звіти географів, натуралістів, записки мандрівників у перші десятиліття 19 століття стають помітною частиною духовного життя, впливають на вироблення естетичних уявлень. Наприклад, дослідження Александра Гумбольдта в Південній Америці збагатили природничі науки та, завдяки художньому стилю його робіт, до утвердженню літературного романтизму. У 1830-ті — 1840-ві роки зростає інтерес письменників до розвитку науки, зокрема до еволюційної теорії (Ламарк, Жофруа).Філософія Редагувати
На початку періоду у філософії панували ідеалістичні системи (Фіхте, Шеллінг), що виникли в руслі німецької класичної філософії, вершиною якої стало вчення Гегеля та розроблений ним діалектичний метод. У наступні десятиліття посилюється вплив матеріалізму (Феєрбах). Ще один напрям філософської думки — позитивізм, що склався в 1830-ті роки. Він вважав за достовірне (позитивне) лише те знання, що отримане спеціальними науками, і заперечував необхідність загального філософського методу. Наприкінці доби виникає марксизм, що матиме значний вплив на соціальне і культурне життя наступного періоду.
Різнорідність літератури Редагувати
Період позначений великою різнорідністю літературної карти світу. На всіх континентах йдуть зовсім різні літературні процеси. Виникає багато нових літератур (бельгійська, словацька, фінська фінською мовою, ірландська англійською мовою, молдавська, єврейська їдишем, бенгальська, непальська мовою непалі). Відроджуються літератури, чий розвиток був перерваний іноземним пануванням (Болгарія). У вирішальну стадію формування вступають літератури Латинської Америки, США та Канади. В іспаномовній Америці, окрім того, після утворення незалежних держав стали виділятись з регіонального комплексу окремі літератури: мексиканська, аргентинська, чилійська тощо. На Близькому Сході розвиваються місцеві літератури: у Єгипті, Сирії, Іраку тощо. Найрозвинутіші «старі» літератури Західної Європи — французька, німецька, англійська, італійська — досягають значних вершин. Зокрема, формуються нові літературні напрями романтизму та реалізму.