У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
1Одним из главных союзников Берлина была Румыния, объявившая нам войну 22 июня. Перед началом Великой Отечественной войны Румыния развернула на границе с СССР 17,5 расчетные дивизии, около 350 тысяч солдат и офицеров, 3255 орудий и минометов, 60 танков, 423 самолета
2 27 июня 1941 г. Венгрия объявила войну СССР и ее войска были отправлены на фронт. Первоначально для «крестового похода на большевиков» была выделена так называемая Карпатская группа, включавшая 8-й корпус (1-я горная и 8-я пограничная Бригады) и элитный подвижной корпус (две моторизированные и одна кавалерийская Бригады). В апреле 1942 г. на территорию СССР была направлена 2-я венгерская армия численностью 200 тыс.человек. Воевали на Воронежском направлении, где фантастической жестокостью. Девиз Венгерской королевской армии был такой: «Цена венгерской жизни — советская смерть».
У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
1Одним из главных союзников Берлина была Румыния, объявившая нам войну 22 июня. Перед началом Великой Отечественной войны Румыния развернула на границе с СССР 17,5 расчетные дивизии, около 350 тысяч солдат и офицеров, 3255 орудий и минометов, 60 танков, 423 самолета
2 27 июня 1941 г. Венгрия объявила войну СССР и ее войска были отправлены на фронт. Первоначально для «крестового похода на большевиков» была выделена так называемая Карпатская группа, включавшая 8-й корпус (1-я горная и 8-я пограничная Бригады) и элитный подвижной корпус (две моторизированные и одна кавалерийская Бригады). В апреле 1942 г. на территорию СССР была направлена 2-я венгерская армия численностью 200 тыс.человек. Воевали на Воронежском направлении, где фантастической жестокостью. Девиз Венгерской королевской армии был такой: «Цена венгерской жизни — советская смерть».
Объяснение: