Як природно географічні особливості впливали на політичне життя київського, чернігівського та переяславського князівств? відповідь узагальніть у зошиті в таблиці Князівство:
Природно-географічні умови:
Особливості князівського правління:
Найвидатніші князі:
Найважливіші події:

1 на два стани щляхта духовенство 2 не правильно тительство,  ідеологія

2 Деклара́ція — документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій

Законодавчі збори (фр. Assemblée nationale législative) — представницька установа з законодавчою владою, встановлена у Франції конституцією 1791 року. Збори пришли на заміну Національним установчим зборам 1789—1791

3 розвиток промисловості;

4 Він, очоливши міністерство торгівлі і промисловості, став проводити соціальні реформи:

. У 1906 р. за його ініціативи парламент заборонив промисловцям висувати тред-юніонам позови щодо збитків від страйків.

У 1907 р. був прийнятий закон про компенсацію при нещасних випадках на виробництві.

У 1908 р. запроваджено 8-годдиний робочий день для гірників і встановлено пенсії для робітників з 70-літнього віку.

У 1909 р. в Англії було законодавчо встановлено мінімум заробітної плати, а в

1911 р. запроваджено державне соціальне страхування за хворобою, інвалідністю та безробіттям. Тому у

1911 р. був прийнятий закон, який обмежував повноваження верхньої палати, і взагалі позбавляв її права втручатися у бюджетні справи.

Виборча система  

1872 р. — закон про запровадження таємного голосування до палати громад.

1884 р. — виборча реформа, збільшення кількості виборців на 40 000 осіб, отримання виборчого права дрібними орендарями Англії та робітниками, які могли винаймати житло

Самоврядування

1888 р. — реформа місцевого самоврядування — розподіл Англії та Валлії на 122 графства, у кожному з яких створювалися ради, які обиралися тими, хто мав право голосу, і незаміжніми жінками. Ради мали права місцевих органів самоврядування

Освіта

1870 р. — реформа системи початкової освіти — створення мережі початкових шкіл із світським навчанням.

1870 р. — університетська реформа — дозвіл навчатися в англійських університетах особам неангліканського віросповідання

Робочий рух

1871 р. — надання тред-юніонам прав юридичної особи.

1875 р. — легалізація прав на страйк, ліквідація юридичної нерівності між робітниками та підприємцями, запровадження 54-годинного робочого тижня, заборона наймання дітей до десяти років.

1897 р. — запровадження компенсацій за травми на виробництві

Ірландське питання

1801 р. – підписано Акт про об’єднання Ірландії та Великої Британії, за яким Ірландія стала частиною Великої Британії. Ірландія вимагає самоврядування (гомрулю) в межах Британської імперії.

Запровадження системи громадського остракізму — бойкоту (дістала назву від ім’я капітана Бойкота)

5 Процесс развития капитализма, а именно: индустриализация экономики, секуляризация, демократизация гос. Структур, образование гражданского общества оставил свой отпечаток и на культурной сфере жизни общества. Такие черты стиля модернизма, как появление новых сюжетов в искусстве, новых комбинаций архитектурных композиций, изменение сознания вследствие усиленного интереса к философии, новых идей и смелых экспериментов форм и стремление к новизне отображали новые веяние в жизни человечества в эпоху этого времени.  

Е́тика (лат. ethica < дав.-гр. ήθική, утворене від грец. ήθος — «звичай»)[1] — наука, що вивчає мораль. Філософська дисципліна, яка вивчає мораль, суспільні норми поведінки, звичаї.[2].

Термін також часто вживається як визначення норм поведінки, сукупності моральних правил певної суспільної чи професійної групи. Етимологічно слово «етика» не пов'язане з «етикет»[1].

У Росії до XIX століття з етикою зв'язували і гігієну.

Объяснение:

Соціаліза́ція — комплексний процес та результат засвоєння й активного відтворення людиною соціально-культурного досвіду (знань, цінностей, норм, моралі, традицій тощо) на основі її діяльності, спілкування і відносин, обов’язковий фактор розвитку особистості. Виступає одним із основоположних соціальних процесів, що забезпечує повноправне існування людини в середині суспільства. Соціалізація є двостороннім процесом, оскільки відбувається не лише збагачення соціальним досвідом, а й реалізація людиною соціальних зв’язків. Її сутність зводиться до поєднання в процесі соціалізації особи адаптації та обособлення, тобто збереження суб’єктності людини в умовах певного суспільства.[1]

Включає в себе як цілеспрямоване виховання чи вплив на дорослу особистість, так і стихійні чи спонтанні процеси, що впливають на її формування. Соціалізація знаходиться на межі різних наук і вивчається філософією, психологією, соціальною психологією, соціологією, історією, етнографією, педагогікою та теологією.

Крім того, соціалізацією є також процес пристосування (адаптації) дорослої людини, яка з певних обставин (перебування в певній «антисоціальній» групі, наприклад, довготермінове перебування у в'язниці тощо) довгий час була поза суспільством, або перемістилася з одного суспільства в інше (зміна громадянства тощо.)