Формування уявлень і понять про права людини почалося з найдавніших часів історії людства. З самого початку людина почала будувати свою поведінку й відносини з іншими людьми, дотримуючись елементарних прав та обов'язків у колективі (роді, племені).
Розвивалися людина, суспільство, в якому вона жила, змінювалися уявлення про власні права та обов'язки. У правах людини відображалися моральні, етичні, релігійні, культурні та інші правила — норми.
Джерелами первісних уявлень про права людини є стародавні релігійні тексти, у яких сформульовано чимало гуманістичних принципів і норм загальнолюдського характеру, та твори давньогрецьких і китайських філософів, у яких сформульовано ідеї людських прав.
Перше закріплення низки ідей щодо прав людини у законодавстві здійснено у Великій хартії вольностей, яку підписав 1215 р. король Іоанн Безземельний внаслідок угоди між ним і повсталими проти нього англійськими баронами. У цьому документі захищалися права на приватну власність, недоторканність та свободу особистості від абсолютизму, принцип недоторканності особи, право людини на вільне пересування. 1689 р. у Великій Британії прийнято Білль про права, що став юридичною основою конституційної парламентської монархії у Великій Британії і в якому закладено основи демократичного парламентаризму (вільні вибори членів парламенту, їх недоторканність).
На українських землях питання прав людини та їх захисту порушувалися в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Там зазначалося: "Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних
тягарів, угисків і надмірних вимог, бо відштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого".
У Конституції Пилипа Орлика закріплено принцип розподілу влади, обрання влади вільним волевиявленням населення. У разі повернення Орлика в Україну обіцялося відновити козацькі права, зберегти привілеї міст, полегшити податковий тягар селянам, надати державну до вдовам, сиротам та іншим соціально не захищеним верствам населення.
Конституція Пилипа Орлика залишилася в історії як оригінальна правова пам'ятка, хоча реальної сили так і не набула.
Еволюція уявлень про права людини в історії людства
1. За счёт того что ни захватывали города и выживших отправляли в рабство
2. Полностью зависело от воли их хозяев. Надо понимать, что раб в Древнем Риме не был человеком, но считался говорящим орудием и к ним относились соответственно. Они не имели собственности, не могли завести семьи, их могли убить из прихоти.
3. Рабы с хижинами это рабы которые строили дома на данном участке земли который дал им владелец, а колонны это землевладельцы которые брали землю для обработки земли на несколько нет.
Формування уявлень і понять про права людини почалося з найдавніших часів історії людства. З самого початку людина почала будувати свою поведінку й відносини з іншими людьми, дотримуючись елементарних прав та обов'язків у колективі (роді, племені).
Розвивалися людина, суспільство, в якому вона жила, змінювалися уявлення про власні права та обов'язки. У правах людини відображалися моральні, етичні, релігійні, культурні та інші правила — норми.
Джерелами первісних уявлень про права людини є стародавні релігійні тексти, у яких сформульовано чимало гуманістичних принципів і норм загальнолюдського характеру, та твори давньогрецьких і китайських філософів, у яких сформульовано ідеї людських прав.
Перше закріплення низки ідей щодо прав людини у законодавстві здійснено у Великій хартії вольностей, яку підписав 1215 р. король Іоанн Безземельний внаслідок угоди між ним і повсталими проти нього англійськими баронами. У цьому документі захищалися права на приватну власність, недоторканність та свободу особистості від абсолютизму, принцип недоторканності особи, право людини на вільне пересування. 1689 р. у Великій Британії прийнято Білль про права, що став юридичною основою конституційної парламентської монархії у Великій Британії і в якому закладено основи демократичного парламентаризму (вільні вибори членів парламенту, їх недоторканність).
На українських землях питання прав людини та їх захисту порушувалися в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Там зазначалося: "Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних
тягарів, угисків і надмірних вимог, бо відштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого".
У Конституції Пилипа Орлика закріплено принцип розподілу влади, обрання влади вільним волевиявленням населення. У разі повернення Орлика в Україну обіцялося відновити козацькі права, зберегти привілеї міст, полегшити податковий тягар селянам, надати державну до вдовам, сиротам та іншим соціально не захищеним верствам населення.
Конституція Пилипа Орлика залишилася в історії як оригінальна правова пам'ятка, хоча реальної сили так і не набула.
Еволюція уявлень про права людини в історії людства
1. За счёт того что ни захватывали города и выживших отправляли в рабство
2. Полностью зависело от воли их хозяев. Надо понимать, что раб в Древнем Риме не был человеком, но считался говорящим орудием и к ним относились соответственно. Они не имели собственности, не могли завести семьи, их могли убить из прихоти.
3. Рабы с хижинами это рабы которые строили дома на данном участке земли который дал им владелец, а колонны это землевладельцы которые брали землю для обработки земли на несколько нет.
Объяснение:
По-моему так
Извини если ошибся