НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 рр. В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
За цим параграфом ви зможете:
• характеризувати обставини створення, програму й діяльність Головної руської ради;
• визначати особливості розгляду українського питання на Слов'янському з’їзді у Празі;
• характеризувати селянський рух на Буковині в період революції 1848- 1849 рр.;
• визначати характерні риси українського національно-визвольного руху на Закарпатті в 1848-1849 рр.
1. Які соціальні проблеми існували на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.? 2. Як розвивався український національний рух у Західній Україні в цей період?
1. Початок революційних подій у Східній Галичині
У лютому 1848 р. у Франції спалахнула революція, яка швидко поширилася на італійські та німецькі землі, Австрійську імперію. Внаслідок перемоги Березневого повстання 1848 р. імператор погодився надати своїм підданим демократичні свободи та оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (парламенту), який мав прийняти нові закони.
С первых лет XIX столетия представители политических кругов Австрии последовательно выступили против завоевательной политики Наполеона. В результате многочисленных потрясений и проблем, которые вытекали из сложной политической обстановки начала XIX века Австрия стала в 1815 году в результате решений Венского конгресса одной из ведущих великих держав Европы. Она начинает играть значительную роль в Германском союзе, ей принадлежало Ломбардо-Венецианское королевство в Италии. Австрия оказывала влияние и на другие итальянские государства.
Важным этапом в развитии отношений России и Австрии в начале XIX века стало их участие в Священном Союзе. В сентябре 1815 года было подписано Александром I, Францем I Австрийским и Фридрихом-Вильгельмом III Прусским широковещательное заявление о взаимо всех христианских государей, к которому затем присоединились все континентальные монархи кроме папы римского и турецкого султана. В европейскую историю, в историю дипломатии Священный Союз вошел как достаточно жесткая организация, которая выступала против всех проявлений свободомыслия политического и религиозного, где бы оно ни возникало.
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 рр. В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
За цим параграфом ви зможете:
• характеризувати обставини створення, програму й діяльність Головної руської ради;
• визначати особливості розгляду українського питання на Слов'янському з’їзді у Празі;
• характеризувати селянський рух на Буковині в період революції 1848- 1849 рр.;
• визначати характерні риси українського національно-визвольного руху на Закарпатті в 1848-1849 рр.
1. Які соціальні проблеми існували на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.? 2. Як розвивався український національний рух у Західній Україні в цей період?
1. Початок революційних подій у Східній Галичині
У лютому 1848 р. у Франції спалахнула революція, яка швидко поширилася на італійські та німецькі землі, Австрійську імперію. Внаслідок перемоги Березневого повстання 1848 р. імператор погодився надати своїм підданим демократичні свободи та оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (парламенту), який мав прийняти нові закони.
Объяснение:
С первых лет XIX столетия представители политических кругов Австрии последовательно выступили против завоевательной политики Наполеона. В результате многочисленных потрясений и проблем, которые вытекали из сложной политической обстановки начала XIX века Австрия стала в 1815 году в результате решений Венского конгресса одной из ведущих великих держав Европы. Она начинает играть значительную роль в Германском союзе, ей принадлежало Ломбардо-Венецианское королевство в Италии. Австрия оказывала влияние и на другие итальянские государства.
Важным этапом в развитии отношений России и Австрии в начале XIX века стало их участие в Священном Союзе. В сентябре 1815 года было подписано Александром I, Францем I Австрийским и Фридрихом-Вильгельмом III Прусским широковещательное заявление о взаимо всех христианских государей, к которому затем присоединились все континентальные монархи кроме папы римского и турецкого султана. В европейскую историю, в историю дипломатии Священный Союз вошел как достаточно жесткая организация, которая выступала против всех проявлений свободомыслия политического и религиозного, где бы оно ни возникало.
Объяснение: