1. Старовинний український народний щипковий інструмент, який має грушоподібний корпус, шийку з 4 - 10 ладами та від 5 до 10 струн і приструнків. К. була поширеною серед запорізького козацтва2. Струнний щипковий інструмент молодавсько - румунського походження, подібний до лютні. Має чотири струни, звук видобувається за до плектра. 3. Польсько - українська волинка.
Лі́ра (грец. λύρα, лат. lyra) — струнний щипковий інструмент (хордофон). Корпус (резонатор) округлої або чотирикутної форми з'єднаний з поперечиною (поперечною штангою) двома ручками. Струни однакової довжини натягнуті між корпусом і поперечиною. Поширена з найдавніших часів аж до наших днів. Найдавніші зразки були розкопані експедицією Л. Вуллі в Урі.
Захват Дербента и Анди Править Опустошив и разорив часть Грузии, монголо-татары направились в Ширван и захватили Шемаху. Вот как описывает Ибн аль-Асир взятие Шемахи: «Татары осадили… город Шемаху. Жители его бились с ними и упорно выносили осаду… Бой свирепствовал три дня, и близка была гибель их… и тогда жители сказали друг другу: „Нельзя уйти от меча: для нас первое дело стойкость, умрем почётно“». Однако ослабевшие жители не выдержали натиска численно превосходящих сил монголо-татар. Город был взят приступом, затем опустошён и разграблен завоевателями, большое количество жителей было истреблено. После взятия Шемахи в 1222 г. монголо-татары отправились в сторону Дербента, через который они намеревались пройти на Северный Кавказ. Но через сильно укреплённый Дербент пройти им не удалось
КОБЗА
1. Старовинний український народний щипковий інструмент, який має грушоподібний корпус, шийку з 4 - 10 ладами та від 5 до 10 струн і приструнків. К. була поширеною серед запорізького козацтва2. Струнний щипковий інструмент молодавсько - румунського походження, подібний до лютні. Має чотири струни, звук видобувається за до плектра. 3. Польсько - українська волинка.
Лі́ра (грец. λύρα, лат. lyra) — струнний щипковий інструмент (хордофон). Корпус (резонатор) округлої або чотирикутної форми з'єднаний з поперечиною (поперечною штангою) двома ручками. Струни однакової довжини натягнуті між корпусом і поперечиною. Поширена з найдавніших часів аж до наших днів. Найдавніші зразки були розкопані експедицією Л. Вуллі в Урі.
Опустошив и разорив часть Грузии, монголо-татары направились в Ширван и захватили Шемаху. Вот как описывает Ибн аль-Асир взятие Шемахи: «Татары осадили… город Шемаху. Жители его бились с ними и упорно выносили осаду… Бой свирепствовал три дня, и близка была гибель их… и тогда жители сказали друг другу: „Нельзя уйти от меча: для нас первое дело стойкость, умрем почётно“». Однако ослабевшие жители не выдержали натиска численно превосходящих сил монголо-татар. Город был взят приступом, затем опустошён и разграблен завоевателями, большое количество жителей было истреблено. После взятия Шемахи в 1222 г. монголо-татары отправились в сторону Дербента, через который они намеревались пройти на Северный Кавказ. Но через сильно укреплённый Дербент пройти им не удалось