Які твердження стосуються суспільно-політичної течії народовців у західноукраїнських землях? 1. Створили товариство «Просвіта», яке видавало популярні українські книжки, відкривало читальні тощо. 2. Пропагували ідеї російських слов’янофілів і намагалися запровадити штучне «язичіє». 3. Заснували 1870 р. громадсько-політичну органі зацію «Руська рада». 4. Створили перше в Галичині культурно-розважальне товариство «Руська бесіда». 5. Їхніми лідерами були О. Барвінський, В. Барвінський, Ю. Романчук, К. Левицький, С. Смаль-Стоцький. 6. Об’єднували частину греко-католицького духівництва й консервативної інтелігенції. 7. Орієнтувалися на реакційні кола царської Росії й мали від них матеріальну підтримку. 8. Через періодичні видання «Вечерниці», «Правда», «Діло», «Батьківщина» пропагували національні й культурно-освітні ідеї.
6. Які твердження характеризують внесок Наукового товариства ім. Т. Шевченка у розвиток української науки та освіти?
1. Було фактично першою українською Академією наук, водночас виконувало функції і університету, і дослідних інститутів. 2. Його діяльність заклала основи розвитку української літературної мови в західноукраїнських землях. 3. Сприяло пожвавленню громадсько-культурного життя західноукраїнських земель – заснувало культурно-освітню організацію Галицько-руська матиця. 4. Через обмін науковою інформацією й участь у міжнародних конгресах представляло українську науку на міжнародному рівні. 5. Видавало праці українських учених, письменників, громадських діячів як Східної, так і Західної України. 6. Згуртувало навколо себе інтелектуальні сили українського народу, сприяло розвиткові української культури.
На протяжении всего XI века на Руси проходила череда междоусобных войны за право владения Киевским престолом. В 1097 году в городе Любеч состоялся съезд русских князей, в котором принял участие Владимир Мономах и другие князья. Был предложен следующий план развития страны: Киев признавался первым среди равных, князья прекращали борьбу за него. Удельные княжества получали огромную автономию от Киева. Каждый князь занимался благоустройством и отвечал только за свою землю. Во внутренней политике действовал принцип «Каждый держит отчину свою».
К началу XII века на Руси сложились основные княжества, которые сохраняли свое существование на всем протяжении периода раздробленности. Первоначально на Руси имелось 14 княжеств, к концу раздробленности их было более 50.