Як у вступі до конституції пояснювалися причини переходу гетьману і.мазепи на бік шведського короля карла хіі коли та за яких обставин гетьманом було обрано п.орлика
Начало 20 в. характеризовалось обострением между ведущими европейскими странами, усилением их борьбы за сферы влияния. Основные противоречия и послужили причинами Первой мировой войны: англогерманское соперничество за лидерство в Европе и на морских коммуникациях; франко-германские противоречия из-за Эльзас-Лотарингии; соперничество России с Германией и Австро-Венгрией на Балканах. В начале XX в. окончательно оформились два противостоящих блока государств: Антанта (возглавляемая Россией, Англией, Францией) и Четверной союз (Германия, Австро-Венгрия, Тур-ция, Болгария). Страны обоих блоков усиленно стали готовиться к войне. Поводом к развязыванию мировой войны послужили события на Балканах летом 1914 г., ко-гда в Сараево сербскими националистами 15 (28) июня был убит наследник австрийского престола эрц-герцог Франц-Фердинанд. 13 (28) июля 1914г. Австро-Венгрия объявила войну Сербии. Россия объявила всеобщую мобилизацию. Германия 19 июля (1 августа) 1914 г. объявила войну России, а через два дня – Франции. В войну вступили Бельгия, Болгария, Италия, Япония, Турция и другие страны. Россия вступила в войну неподготовленной: лишь к 1917 г. предусматривалось завершение военной программы страны. Военные действия России развернулись в Восточной Пруссии против Германии и на Юго-Западном фронте против Австро-Венгрии. В декабре 1914 г. российские войска разгромили турец-кую армию на Кавказе. Однако весной и летом 1915 г. из-за больших потерь на фронтах, несогла-сованности действий русского командования, а главное – острого недостатка вооружения и бое-припасов ход военных действий сложился для русских войск неудачно. Немецкие войска оккупи-ровали Галицию, Польшу, Литву, часть Прибалтики и Белоруссии. В 1916 г. было успешным лишь наступление русской армии на Юго-Западном фронте под командованием генерала А.А. Брусилова (1853-1926). Но «брусиловский прорыв», в ходе которого русская армия вышла к Карпатам, не был поддержан другими фронтами. Не получив ресурсов и боеприпасов, Брусилов в Галиции перешел к обороне, успех не был развит. Наряду с неудачами на фронте нарастала кризисная ситуация в области экономики страны. Война требовала колоссальных расходов. Бюджетные расходы в 1916 г. превышали доходы на 76%. Были резко увеличены налоги. Правительство пошло на массовый выпуск денег без золотого обеспечения, что привело к падению ценности рубля, нарушению всей финансовой системы в го-сударстве, необычайному росту дороговизны. Развал экономики, продовольственные трудности вынудили царское правительство в 1916 г. пойти на введение принудительной, хлебной разверстки. Поставки продовольствия в Петрограде составляли лишь половину его потребностей. Из-за недостатка топлива в Петрограде уже в декаб-ре 1916 г. была остановлена работа около 80 предприятий. Неудачи на фронтах, ухудшение внутреннего положения породили разочарование и недо-вольство политикой правительства.
Молодші вчилися жити, наслідуючи поведінку батьків. Примхи і витівки заборонялися, а неслухняних інколи прив'язували до ніжки столу. У заможних сім'ях хлопців з трьох рочків змушували вчити ієрогліфи. На перше заняття учень приносив вчителю букет квітів, а палицю, правда, загорнуту в красивий папір. З дівчаток попиту менше: рано чи пізно вийдуть заміж і будуть належати іншій родині. Але і майбутніх наречених тримали в строгості. Вже в 5-6 років наряджали в жіночі плаття, робили дорослі зачіскуи, забороняли гратися з братами і виходити з дому без поводирів. З дванадцяти років дівчину починали готувати до нового життя: вчили вести господарство, займатися рукоділлям, а якщо дозволяли кошти, давали пристойну освіту. Багаті китаянки вміли добре читати і писати, співати, танцювати і навіть складати вірші. Але при цьому число обмежень зростала: дівчина, що досягла шлюбного віку, не мала право самовільно вийти до гостей, без попиту вступити з ними в розмову, а гучний сміх вважався верхи непристойності. Одяг вона носила темний, без яскравих вишивок, і ніяких прикрас. Педагогічний ідеал передбачав виховання начитаного, важливого, здатного управляти собою. В основі виховання лежало повагу молодших до старших, а придбання освіти вважалось вкрай важливою справою. Навчання будувалося на згоді з учнем і вчителем, і самостійності учнів.
Молодші вчилися жити, наслідуючи поведінку батьків. Примхи і витівки заборонялися, а неслухняних інколи прив'язували до ніжки столу. У заможних сім'ях хлопців з трьох рочків змушували вчити ієрогліфи. На перше заняття учень приносив вчителю букет квітів, а палицю, правда, загорнуту в красивий папір. З дівчаток попиту менше: рано чи пізно вийдуть заміж і будуть належати іншій родині. Але і майбутніх наречених тримали в строгості. Вже в 5-6 років наряджали в жіночі плаття, робили дорослі зачіскуи, забороняли гратися з братами і виходити з дому без поводирів. З дванадцяти років дівчину починали готувати до нового життя: вчили вести господарство, займатися рукоділлям, а якщо дозволяли кошти, давали пристойну освіту. Багаті китаянки вміли добре читати і писати, співати, танцювати і навіть складати вірші. Але при цьому число обмежень зростала: дівчина, що досягла шлюбного віку, не мала право самовільно вийти до гостей, без попиту вступити з ними в розмову, а гучний сміх вважався верхи непристойності. Одяг вона носила темний, без яскравих вишивок, і ніяких прикрас. Педагогічний ідеал передбачав виховання начитаного, важливого, здатного управляти собою. В основі виховання лежало повагу молодших до старших, а придбання освіти вважалось вкрай важливою справою. Навчання будувалося на згоді з учнем і вчителем, і самостійності учнів.