Владимир Святославич (980-1015) энергично проводил государственные реформы .Во время его княжения основные союзы восточнославянских племен были присоединены к Киеву. Однако племенная знать чувствовала себя достаточно независимой, что мешало укреплению связей между отдельными землями. Поэтому Владимир отстранил от власти племенных вождей, а на их место посадил своих сыновей, вся власть в государстве сосредоточилась в руках киевского князя. Князь Владимир укрепил связи с королями других европейских стран, в том числе с венгерским, германским и чешским. Своего сына Святослава он женил на дочери польского князя Болеслава Храброго. Одной из заслуг Владимира была защита Руси от нападений печенежских орд. Борьба велась практически постоянно. Наши предки проявляли в ней силу, мужество, отвагу, а также рыцарство и патриотизм. Владимир преследовал цель превратить Киев в религиозный центр всех восточных славян. В столице он создал пантеон главных языческих богов. Деревянную статую бога Перуна из княжеского двора переместил в центральную часть города. Уже самим перенесением идола на холм для всеобщего обозрения Владимир пытался превратить его во всенародного бога. Однако вскоре убедился, что с установлением языческого пантеона Киев единым идеологическим центром не стал. Язычество с его многобожием и отсутствием единого верховного божества для всех восточных славян было далеким от идеи его единства. Оно стало тормозом на пути дальнейшего политического и культурного развития Руси
1.Внутрішня:Дбав про охорону кордонів Київської держави, а тому утримував для цього добре озброєну велику дружину.
Вів широке будівництво фортець - опорних пунктів оборони проти чужоземних загарбників на Десні, Острі, Сулі, Рубежі Ступні.
Для захисту своїх володінь від печенігів будував оборонні захисні вали
Запровадив християнство.
Будував багато церков.
Розбудовував старі і будував нові міста, зокрема Володимир — на Волині. Василів — на Київщині.
Дбав про культурний розвиток своєї держави, яка за територією стала найбільшою в Європі.
Здійснив багато реформ
Запровадив держ.символіку
2.Зовнішн. політика:1. Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики: далекі походи, захоплення нових земель поступаються місцем захисту власних кордонів.
2. У відносинах з сусідніми державами спирався не лише на силу зброї, а й на активні дипломатичні контакти з багатьма державами.
3. Головним напрямом зовнішньої політики стала боротьба проти печенігів. Для відсічі їх нападів зміцнював кордони зі степом, будував міста на Десні, Рубежі, Сулі й Стугні. Це були справжні богатирські застави з постійними військовими гарнізонами, які відіграли вирішальну роль у стабілізації становища на півдні Русі.
Крім системи міст, південноруське прикордоння захищали могутні багатокілометрові земляні вали (так звані “змієві вали”).
Реформи:Військова реформа:спрямовувалася на посилення оборони держави.
Судова реформа:полягала в розмежуванні єпископського та місцевого судів.
Освітня реформа:з прийняттям християнства освіта і шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури та науки.
Владимир Святославич (980-1015) энергично проводил государственные реформы .Во время его княжения основные союзы восточнославянских племен были присоединены к Киеву. Однако племенная знать чувствовала себя достаточно независимой, что мешало укреплению связей между отдельными землями. Поэтому Владимир отстранил от власти племенных вождей, а на их место посадил своих сыновей, вся власть в государстве сосредоточилась в руках киевского князя. Князь Владимир укрепил связи с королями других европейских стран, в том числе с венгерским, германским и чешским. Своего сына Святослава он женил на дочери польского князя Болеслава Храброго. Одной из заслуг Владимира была защита Руси от нападений печенежских орд. Борьба велась практически постоянно. Наши предки проявляли в ней силу, мужество, отвагу, а также рыцарство и патриотизм. Владимир преследовал цель превратить Киев в религиозный центр всех восточных славян. В столице он создал пантеон главных языческих богов. Деревянную статую бога Перуна из княжеского двора переместил в центральную часть города. Уже самим перенесением идола на холм для всеобщего обозрения Владимир пытался превратить его во всенародного бога. Однако вскоре убедился, что с установлением языческого пантеона Киев единым идеологическим центром не стал. Язычество с его многобожием и отсутствием единого верховного божества для всех восточных славян было далеким от идеи его единства. Оно стало тормозом на пути дальнейшего политического и культурного развития Руси
1.Внутрішня:Дбав про охорону кордонів Київської держави, а тому утримував для цього добре озброєну велику дружину.
Вів широке будівництво фортець - опорних пунктів оборони проти чужоземних загарбників на Десні, Острі, Сулі, Рубежі Ступні.
Для захисту своїх володінь від печенігів будував оборонні захисні вали
Запровадив християнство.
Будував багато церков.
Розбудовував старі і будував нові міста, зокрема Володимир — на Волині. Василів — на Київщині.
Дбав про культурний розвиток своєї держави, яка за територією стала найбільшою в Європі.
Здійснив багато реформ
Запровадив держ.символіку
2.Зовнішн. політика:1. Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики: далекі походи, захоплення нових земель поступаються місцем захисту власних кордонів.
2. У відносинах з сусідніми державами спирався не лише на силу зброї, а й на активні дипломатичні контакти з багатьма державами.
3. Головним напрямом зовнішньої політики стала боротьба проти печенігів. Для відсічі їх нападів зміцнював кордони зі степом, будував міста на Десні, Рубежі, Сулі й Стугні. Це були справжні богатирські застави з постійними військовими гарнізонами, які відіграли вирішальну роль у стабілізації становища на півдні Русі.
Крім системи міст, південноруське прикордоння захищали могутні багатокілометрові земляні вали (так звані “змієві вали”).
Реформи:Військова реформа:спрямовувалася на посилення оборони держави.
Судова реформа:полягала в розмежуванні єпископського та місцевого судів.
Освітня реформа:з прийняттям християнства освіта і шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури та науки.
Релігійна реформа