Завершение территориального раздела мира между великими державами и борьба за его передел.
Наряду с экономическим разделом мира между союзами капиталистов и в связи с ним происходит территориальный раздел мира между буржуазными государствами, борьба за колонии, борьба за захват чужих земель.
Колониями называются страны, лишённые государственной самостоятельности и составляющие владения империалистических государств-метрополий. В эпоху империализма существуют кроме того разнообразные типы зависимых стран — полуколоний. Полуколониями называются страны, формально самостоятельные, а на деле находящиеся в политической и экономической зависимости от империалистических государств.
Защитники буржуазии изображают империалистическое господство над колониями в виде «цивилизаторской миссии», имеющей якобы целью вывести отсталые народы на путь прогрессу и самостоятельного развития. На самом же деле империализм: обрекает колониальные и зависимые страны на экономическую отсталость, а сотни миллионов населения этих стран — на невиданный гнёт и кабалу, бесправие и нищету, голод и невежество. Захват колоний империалистическими державами ведёт к небывалому усилению национального угнетения и расовой дискриминации. По характеристике Ленина, капитализм из освободителя наций, каким он был в период борьбы с феодализмом, на стадии империализма превратился в чудовищного угнетателя наций.
Гільдія — в середньовічній Західній Європі різні об'єднання — взаємодо релігійні, політичні; в XII — XV століттях корпорації купців (в Англії також ремісників).
Васал — в Середньовіччі в Західній Європі феодал, що одержував земельні володіння та був залежним від іншого, більш могутнього феодала-сеньйора (сюзерена).
Феод — земельний наділ, отриманого у вигляд за службу.
Єретик— особа, що виступає проти загальноприйнятого в суспільстві вчення, віровідступник.
Суспільний стан — великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства.
Хартія у Середньовіччя й Новий час — назва деяких документів публічно-правового характеру (конституцій та інших актів), у яких знайшли відображення політичні вимоги соціальних шарів та класів.
Реформа – це комплекс заходів, якими вводяться на заміну старих нові суспільні відносини в будь-якій сфері суспільного життя, крім економічної, що призводить до зміни умов діяльності всіх і відповідної фахової групи членів суспільства.
Объяснение:
Завершение территориального раздела мира между великими державами и борьба за его передел.
Наряду с экономическим разделом мира между союзами капиталистов и в связи с ним происходит территориальный раздел мира между буржуазными государствами, борьба за колонии, борьба за захват чужих земель.
Колониями называются страны, лишённые государственной самостоятельности и составляющие владения империалистических государств-метрополий. В эпоху империализма существуют кроме того разнообразные типы зависимых стран — полуколоний. Полуколониями называются страны, формально самостоятельные, а на деле находящиеся в политической и экономической зависимости от империалистических государств.
Защитники буржуазии изображают империалистическое господство над колониями в виде «цивилизаторской миссии», имеющей якобы целью вывести отсталые народы на путь прогрессу и самостоятельного развития. На самом же деле империализм: обрекает колониальные и зависимые страны на экономическую отсталость, а сотни миллионов населения этих стран — на невиданный гнёт и кабалу, бесправие и нищету, голод и невежество. Захват колоний империалистическими державами ведёт к небывалому усилению национального угнетения и расовой дискриминации. По характеристике Ленина, капитализм из освободителя наций, каким он был в период борьбы с феодализмом, на стадии империализма превратился в чудовищного угнетателя наций.
Гільдія — в середньовічній Західній Європі різні об'єднання — взаємодо релігійні, політичні; в XII — XV століттях корпорації купців (в Англії також ремісників).
Васал — в Середньовіччі в Західній Європі феодал, що одержував земельні володіння та був залежним від іншого, більш могутнього феодала-сеньйора (сюзерена).
Феод — земельний наділ, отриманого у вигляд за службу.
Єретик— особа, що виступає проти загальноприйнятого в суспільстві вчення, віровідступник.
Суспільний стан — великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства.
Хартія у Середньовіччя й Новий час — назва деяких документів публічно-правового характеру (конституцій та інших актів), у яких знайшли відображення політичні вимоги соціальних шарів та класів.
Реформа – це комплекс заходів, якими вводяться на заміну старих нові суспільні відносини в будь-якій сфері суспільного життя, крім економічної, що призводить до зміни умов діяльності всіх і відповідної фахової групи членів суспільства.