В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
gyukk
gyukk
16.05.2021 15:03 •  История

Як відбувалося перетворення візантійського Константинополя на турецькій Стамбул?

Показать ответ
Ответ:
galiamikhajlova
galiamikhajlova
09.04.2022 20:38

1. Нантский эдикт (фр. Édit de Nantes) — закон, даровавший французским протестантам-гугенотам вероисповедные права. Издание эдикта завершило тридцатилетний период Религиозных войн во Франции и положило начало столетию относительного межконфессионального мира, известного как «Великий век».

2. Главными причинами религиозной войны стали:

Главными причинами религиозной войны стали:противоречия между католиками и протестантами;

Главными причинами религиозной войны стали:противоречия между католиками и протестантами;протестанты, исповедовавшие свободу частной собственности, выступили за секуляризацию церковного имущества;

Главными причинами религиозной войны стали:противоречия между католиками и протестантами;протестанты, исповедовавшие свободу частной собственности, выступили за секуляризацию церковного имущества;Представители Валуа и Бурбонов стремились к власти, используя религиозные чувства французов;

Главными причинами религиозной войны стали:противоречия между католиками и протестантами;протестанты, исповедовавшие свободу частной собственности, выступили за секуляризацию церковного имущества;Представители Валуа и Бурбонов стремились к власти, используя религиозные чувства французов;Реформация в Европе.

3. ВАРФОЛОМЕЕВСКАЯ НОЧЬ — (кровавая свадьба) избиение католиками гугенотов в Париже, в ночь св. Варфоломея, с 23 на 24 августа 1572 г., во время бракосочетания Генриха Беарнского с Маргаритою Валуа.

4. Ге́нрих III (англ. Henry III) (1 октября 1207, Уинчестер — 16 ноября 1272, Вестминстер) — король Англии (1216—1272) и герцог Аквитании из династии Плантагенетов, один из самых малоизвестных британских монархов, при том что правил он дольше всех прочих средневековых королей Англии — 56 лет.

5. Генрих (Анри) IV (Генрих Наваррский, Генрих де Бурбон, фр. Henri IV, Henri le Grand, Henri de Navarre; 13 декабря 1553, По, Беарн — убит 14 мая 1610, Париж) — лидер гугенотов в конце Религиозных войн во Франции, король Наварры с 1572 года (как Генрих III), король Франции с 1589 года (формально — с 1594), основатель французской королевской династии Бурбонов.

6.Арма́н Жан дю Плесси́, герцог де Ришельё (в русской традиции Ришелье́[1][2]; фр. Armand-Jean du Plessis, duc de Richelieu; 9 сентября 1585, Париж — 4 декабря 1642, там же), также известен как кардина́л Ришельё или Красный кардинал (фр. l'Éminence rouge) — кардинал Римско-католической церкви, аристократ и государственный деятель Франции. Кардинал Ришельё занимал посты государственных секретарей по военным и иностранным делам с 1616 по 1617 год и был главой правительства (первым министром короля) с 1624 года до своей смерти.

7. Итогом Религиозных войн во Франции стал приход к власти Наваррского короля Генриха Четвертого, а также: окончательное объединение Франции в 1598 году, признание суверенитета Испанией, издание знаменитого Нантского эдикта.

0,0(0 оценок)
Ответ:
jakupbekova860
jakupbekova860
03.05.2020 05:14

Ганнібал (247—183 р.р. до н. е.), повне ім'я Ганнібал Барка, карфагенський полководець, вважається одним з найвеличніших полководців в історії. Батько Ганнібала Гамількар Барка командував карфагенськими військами під час Першої Пунічної війни. Його молодшими братами були Магон і Гасдрубал. Ганнібал жив у період найбільшого напруження на теренах Середземномор'я. У віці 9 років дав клятву довічно бути ворогом Риму. Ставши головнокомандувачем карфагенськими військами в Іспанії, розв'язав Другу Пунічну війну, атакувавши місто Сагунт. Одним з його найбільших досягнень став перехід з Іберійського півострова через Піренеї та Альпи в Італію. Протягом перших трьох років війни Ганнібалові вдалося здобути три великі перемоги в Італії — при Требії, Тразименському озері та Каннах у яких проявився талант Ганнібала як полководця. Ганнібал перебував на території Італії протягом 15 років, але римлянам вдалося переломити хід війни, перейшовши у наступ спочатку в Іспанії, а потім і в Африці. Викликаний владою на до Карфагену, Ганнібал зазнав поразки у битві при Замі.

Після війни, Ганнібал займався політичною діяльністю, зокрема займав посаду суфета, допоки у 196 р. до н. е. не був звинувачений в антиримській діяльності і змушений був відправитися у вигнання. У вигнанні Ганнібал служив радником при дворі Антіоха ІІІ і розробляв план війни проти Риму. У 190 р. до н. е. після поразки Антіоха ІІІ у битві при Магнезії знову був змушений тікати. Останній свій притулок Ганнібал знайшов у Віфінії, де у 183 р. до н. е. був зраджений місцевим правителем і не бажаючи здаватися римлянам, покінчив життя самогубством. Ганнібал вважається одним з найвеличніших військових стратегів в історії, а також стоїть в одному ряду з такими полководцями античності як Александр Македонський, Юлій Цезар та Пірр Епірський[2][3] .

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота