Территория современной Киргизии играла важную роль на Великом шёлковом пути — регион занимал стратегическое положение между древними оседло-земледельческими районами Ферганской долины и Таримского бассейна, куда на протяжении всей древней и средневековой истории стремились воинственные кочевые народы ирано-, тюрко- и монголоязычного происхождения.
В XIV веке собственно носители древнетюркского этнонима «кыргыз» проживали в северо-восточных пределах Моголистана. В XV-XVI вв. укрепившись на Тянь-Шане, киргизские племена совместно с могольскими племенами образовали единый киргизский этнос. В XVI-XVII вв. киргизы в союзе с казахами выступали против Яркендского ханства, государства Шейбанидов и Ойратского ханства.
В XVIII веке вся территория современной Киргизии попала в зависимость от Джунгарского ханства. Временно оттеснённые со своих северных территорий, киргизы не прекратили борьбу и совместно с Кокандским ханством сумели организовать отпор дальнейшей экспансии джунгар и империи Цин. В начале XIX века вся территория современной Киргизии вошла в состав Кокандского ханства.
Війна почалася в 1927 році після Північного походу, в ході якого за рішенням правого крила Гоміньдану, на чолі якого стояв Чан Кайші, був розірваний союз між Гоміньданом та КПК.
Зміст
1 Перший етап (1927—1936)
1.1 Великий похід
2 Другий етап (1945—1950)
3 Примітки
4 Посилання
Перший етап (1927—1936)
Влітку 1926 року частини китайської Національно-революційної армії (НРА) на чолі з Чан Кайши виступили у військовий похід в Північний Китай (згодом увійшов в історію як Північний похід). Чан Кайши мав намір покінчити з клікою бейянських мілітаристів, що панувала в північних і північно-східних районах Китаю, а по-друге — звільнити від іноземців так звані «відкриті» порти, в яких раніше їм було дозволено вести торгівлю.
У міру просування на північ НРА вела успішні військові дії проти мілітаристських лідерів. На початку 1927 року під контроль урядових військ перейшли провінції Хунань, Цзянси, Фуцзянь. Вожді мілітаристів, побоюючись розгрому з боку НРА, переходили на її сторону для збереження своїх сил. 21 березня 1927 року війська Чан Кайши взяли Шанхай. Однак у цей момент між Гоміньданом і китайськими комуністами почали виникати розбіжності. Найважливішою їх причиною стала стратегія комуністів, що викликала невдоволення серед населення і суперечила прагненню гоміньданівців до відновлення стабільності в країні. Комуністи, у свою чергу, виступали проти отримання коштів на потреби держави з боку великих землевласників та іноземних капіталістів.
Як наслідок, в квітні 1927 року Чан Кайши, побоюючись можливого захоплення влади комуністами, розірвав зв'язки з КПК, а також відмовився від присутності на території Китаю військових радників з СРСР. Почалися арешти членів КПК. У період з 12 по 15 квітня тривали масові арешти комуністів на території Китаю: були розгромлені комуністичні організації в містах Нанкін, Ханчжоу, Нінбо, Аньцін, Фучжоу. Комуністичні виступи в Шанхаї, що виникли на початку місяця, були жорстоко придушені. Квітневі події 1927 згодом отримали назву Шанхайська різанина.
Территория современной Киргизии играла важную роль на Великом шёлковом пути — регион занимал стратегическое положение между древними оседло-земледельческими районами Ферганской долины и Таримского бассейна, куда на протяжении всей древней и средневековой истории стремились воинственные кочевые народы ирано-, тюрко- и монголоязычного происхождения.
В XIV веке собственно носители древнетюркского этнонима «кыргыз» проживали в северо-восточных пределах Моголистана. В XV-XVI вв. укрепившись на Тянь-Шане, киргизские племена совместно с могольскими племенами образовали единый киргизский этнос. В XVI-XVII вв. киргизы в союзе с казахами выступали против Яркендского ханства, государства Шейбанидов и Ойратского ханства.
В XVIII веке вся территория современной Киргизии попала в зависимость от Джунгарского ханства. Временно оттеснённые со своих северных территорий, киргизы не прекратили борьбу и совместно с Кокандским ханством сумели организовать отпор дальнейшей экспансии джунгар и империи Цин. В начале XIX века вся территория современной Киргизии вошла в состав Кокандского ханства.
Війна почалася в 1927 році після Північного походу, в ході якого за рішенням правого крила Гоміньдану, на чолі якого стояв Чан Кайші, був розірваний союз між Гоміньданом та КПК.
Зміст
1 Перший етап (1927—1936)
1.1 Великий похід
2 Другий етап (1945—1950)
3 Примітки
4 Посилання
Перший етап (1927—1936)
Влітку 1926 року частини китайської Національно-революційної армії (НРА) на чолі з Чан Кайши виступили у військовий похід в Північний Китай (згодом увійшов в історію як Північний похід). Чан Кайши мав намір покінчити з клікою бейянських мілітаристів, що панувала в північних і північно-східних районах Китаю, а по-друге — звільнити від іноземців так звані «відкриті» порти, в яких раніше їм було дозволено вести торгівлю.
У міру просування на північ НРА вела успішні військові дії проти мілітаристських лідерів. На початку 1927 року під контроль урядових військ перейшли провінції Хунань, Цзянси, Фуцзянь. Вожді мілітаристів, побоюючись розгрому з боку НРА, переходили на її сторону для збереження своїх сил. 21 березня 1927 року війська Чан Кайши взяли Шанхай. Однак у цей момент між Гоміньданом і китайськими комуністами почали виникати розбіжності. Найважливішою їх причиною стала стратегія комуністів, що викликала невдоволення серед населення і суперечила прагненню гоміньданівців до відновлення стабільності в країні. Комуністи, у свою чергу, виступали проти отримання коштів на потреби держави з боку великих землевласників та іноземних капіталістів.
Як наслідок, в квітні 1927 року Чан Кайши, побоюючись можливого захоплення влади комуністами, розірвав зв'язки з КПК, а також відмовився від присутності на території Китаю військових радників з СРСР. Почалися арешти членів КПК. У період з 12 по 15 квітня тривали масові арешти комуністів на території Китаю: були розгромлені комуністичні організації в містах Нанкін, Ханчжоу, Нінбо, Аньцін, Фучжоу. Комуністичні виступи в Шанхаї, що виникли на початку місяця, були жорстоко придушені. Квітневі події 1927 згодом отримали назву Шанхайська різанина.
Объяснение: