Яка була система освіти за часів козаччини; 2)Перша школа, хто в ній навчався. 3) Коротко записати про церковно-парафіяльні школи. 4)Записати "Кодекс лицарської честі
Существует несколько "мифов". Сейчас я постараюсь их перечислить. 1.Самая известная легенда гласит, как царь Элиды Ифит, видя, что его народ устал от бесконечных войн, отправился в Дельфы, где жрица Аполлона передала ему повеление богов: устроить угодные им общегреческие атлетические празднества. После чего Ифит, спартанский законодатель Ликург и афинский законодатель и реформатор Клиосфен установили порядок проведения таких игр и заключили священный союз. Олимпию, где надлежало проводить это празднество, объявили священным местом, а любого, кто войдет в ее пределы вооруженным, – преступником.
Согласно другому мифу, сын Зевса Геракл привез в Олимпию священную оливковую ветвь и учредил игры атлетов в ознаменование победы Зевса над его свирепым отцом Кроном.
2.Известно также предание, что Геракл, организовав Олимпийские игры, увековечил память о Пелопе (Пелопсе) , победившем в гонке на колесницах жестокого царя Эномая. А имя Пелопа дали области Пелопоннес, где находилась «столица» античных Олимпийских игр.
Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.
1.Самая известная легенда гласит, как царь Элиды Ифит, видя, что его народ устал от бесконечных войн, отправился в Дельфы, где жрица Аполлона передала ему повеление богов: устроить угодные им общегреческие атлетические празднества. После чего Ифит, спартанский законодатель Ликург и афинский законодатель и реформатор Клиосфен установили порядок проведения таких игр и заключили священный союз. Олимпию, где надлежало проводить это празднество, объявили священным местом, а любого, кто войдет в ее пределы вооруженным, – преступником.
Согласно другому мифу, сын Зевса Геракл привез в Олимпию священную оливковую ветвь и учредил игры атлетов в ознаменование победы Зевса над его свирепым отцом Кроном.
2.Известно также предание, что Геракл, организовав Олимпийские игры, увековечил память о Пелопе (Пелопсе) , победившем в гонке на колесницах жестокого царя Эномая. А имя Пелопа дали области Пелопоннес, где находилась «столица» античных Олимпийских игр.
Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.