Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. І все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє для себе секрети науки, досі нам невідомі.
У майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, завчаючи інформацію з підручників. Замість цього буде так: біологію, наприклад, вони вчитимуть на природі, кожен вид рослин чи тварин можна буде побачити вживу, а паралельно буде пояснюватися теоретичний матеріал.
Іноземні мови вивчатимуться в країнах, де на них говорять. Учнів з учителем вивезуть, наприклад, у Англію на півроку, і вони швидко навчаться говорити англійською в процесі спілкування з англійцями. А найкраще таким чином вивчати географію! Якщо уявити, що ультра швидкісний транспорт вже винайшли, то за урок можна побувати на двох континентах!
А ще у школі майбутнього можна вибрати напрям навчання з п’ятого класу. Якщо в тебе добре з мовами та літературою, йдеш у гуманітарний клас, розбираєшся в математиці та фізиці – в математичний і так далі. Це допомагає школярам узнати свої здібності та правильно обрати майбутню професію.
Гадаю, в майбутньому шкільних оцінок не буде. Тому що учні не просто зубритимуть підручники та будуть розв’язувати ті ж самі задачі, а виконуватимуть дослідницькі та творчі завдання, а результатами ділитимуться на святкових конференціях. Їм допомагатимуть вчителя, які будуть багато займатися індивідуально.
Я впевнений, така школа буде всім подобатися. Нікого не треба буде примушувати відвідувати її, ніхто не захоче пропустити жодного заняття, тому що вчитися там буде дуже цікаво. А ще я сподіваюся, що реальна школа майбутнього буде навіть краще, ніж я уявляю.
С приходом Павла I к власти заметно возросла роль армии, в которой стали вводиться прусские порядки, был усилен полицейский надзор над частной жизнью всех слоев населения, введена ее строгая регламентация. Вся внутренняя политика Павла I была проникнута духом противоречия политике Екатерины П. Первым важным правительственным актом в царствование Павла I стал новый закон о престолонаследии. На протяжении большей части XVIII в. в России действовал принятый Петром I в 1722 г. закон о престолонаследии, позволявший царствующему лицу назначать наследника по своему выбору. Этот закон должен был укрепить права самодержавного правителя, но в действительности лишь обострил борьбу за власть, увеличив шансы различных претендентов на престол. Сам Павел из-за такого порядка наследования едва не лишился власти: в последние годы правления Екатерина II хотела передать престол своему старшему внуку - Александру, в обход Павла. Манифест о трёхдневной барщине от 5 апреля 1797 года — законодательный акт российского императора Павла I, впервые со времени появления в России крепостного права юридически ограничивший использование крестьянского труда в пользу двора, государства и помещиков тремя днями в течение каждой недели и запрещавший принуждать крестьян к работе в воскресные дни. Манифест имел одновременно религиозное и социальное значение, поскольку запретил привлекать зависимых крестьян к работе в воскресенье (этот день предоставлялся им для отдыха и посещения церкви) и развитию самостоятельных крестьянских хозяйств. Манифест специально устанавливал, что оставшиеся три рабочих дня предназначались для работы крестьян в собственных интересах.
У майбутньому школярі будуть мало знаходитися у класах, завчаючи інформацію з підручників. Замість цього буде так: біологію, наприклад, вони вчитимуть на природі, кожен вид рослин чи тварин можна буде побачити вживу, а паралельно буде пояснюватися теоретичний матеріал.
Іноземні мови вивчатимуться в країнах, де на них говорять. Учнів з учителем вивезуть, наприклад, у Англію на півроку, і вони швидко навчаться говорити англійською в процесі спілкування з англійцями. А найкраще таким чином вивчати географію! Якщо уявити, що ультра швидкісний транспорт вже винайшли, то за урок можна побувати на двох континентах!
А ще у школі майбутнього можна вибрати напрям навчання з п’ятого класу. Якщо в тебе добре з мовами та літературою, йдеш у гуманітарний клас, розбираєшся в математиці та фізиці – в математичний і так далі. Це допомагає школярам узнати свої здібності та правильно обрати майбутню професію.
Гадаю, в майбутньому шкільних оцінок не буде. Тому що учні не просто зубритимуть підручники та будуть розв’язувати ті ж самі задачі, а виконуватимуть дослідницькі та творчі завдання, а результатами ділитимуться на святкових конференціях. Їм допомагатимуть вчителя, які будуть багато займатися індивідуально.
Я впевнений, така школа буде всім подобатися. Нікого не треба буде примушувати відвідувати її, ніхто не захоче пропустити жодного заняття, тому що вчитися там буде дуже цікаво. А ще я сподіваюся, що реальна школа майбутнього буде навіть краще, ніж я уявляю.
Манифест о трёхдневной барщине от 5 апреля 1797 года — законодательный акт российского императора Павла I, впервые со времени появления в России крепостного права юридически ограничивший использование крестьянского труда в пользу двора, государства и помещиков тремя днями в течение каждой недели и запрещавший принуждать крестьян к работе в воскресные дни. Манифест имел одновременно религиозное и социальное значение, поскольку запретил привлекать зависимых крестьян к работе в воскресенье (этот день предоставлялся им для отдыха и посещения церкви) и развитию самостоятельных крестьянских хозяйств. Манифест специально устанавливал, что оставшиеся три рабочих дня предназначались для работы крестьян в собственных интересах.