Ціль Формування сильної промисловості, забезпечення її незалежності від експортних поставок металу і озброєння.
Наслідки Поява потужної промислової бази поблизу Петербурга і на Уралі (безперебійно діяли 65 заводів із 71); розвиток текстильної промисловості (у Москві, Ярославлі, Казані і в Україні); розширення суднобудування, фаянсового справи та виробництва паперу.
Берг-привілей 1719
Ціль Був дозволений самостійний пошук корисних копалин і закладка заводів на місцях вироблення.
Підсумок З появою додаткового стимулу для розвитку важкої промисловості на Уралі, стали відкриватися незалежні від імперії заводи і мануфактури, зміцнюють роль держави в світі
Указ про посессионных селян 1721 ціль Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів наслідок Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів
Указ про створення ремісничих цехів 1722
ціль Стимулювання розвитку ремесла і внутрішньої торгівлі
наслідок Збільшення дрібних ремісничих виробництв у містах, які забезпечували внутрішні потреби держави
Освоєння нових сільськогосподарських територій 1698-1725
ціль Розорювання земель на півдні Росії, у Поволжі й Сибіру
Наслідок Розширення посівних площ
Розширення посівних площ технічних культур і розведення нових порід худоби 1698-1725
Ціль Заохочення нововведень в сільському господарстві
Наслідок Збільшення посівних площ різних культур; розведення нових, більш продуктивних, порід худоби
Укази про введення нових торговельних тарифів 1724, 1726
ЦІль Протекціоністські акти, що регулюють зовнішню торгівлю (податок з ввезення товарів у країну був вище, ніж податок з вивезення)
Наслідок Захист внутрішніх виробників від іноземних конкурентів на внутрішньому ринку та стимулювання зовнішньої торгівлі призвели до розвитку виробництва і торгівлі в імперії. Ці акти породили головні економічні успіхи царя
В жилищном строительстве XVIII в. наиболее наглядно проявляются сословные различия. Парадные дворцы российских императоров в конце века не имели ничего общего не только с царскими хоромами XVII в., но и со скромными жилищами петровской эпохи. Для освещения лишь одного из них в праздничные дни требовалось не менее 20 тыс. свечей и 150 тыс. лампад. Построенные в стиле барокко, они были богато украшены лепными узорами, стенными росписями, зеркалами, картинами, позолотой, коврами, оружием. Жилища простого городского населения и крестьян по-прежнему строились из дерева. При возникновении в городе даже небольшого очага пожара возникала угроза выгорания целых кварталов и даже городов. Впервые в XVIII в. появилась нумерация домов на улицах (раньше она не была порядковой и рядом с домом № 24 мог быть дом № 3265). Сами городские дома строились теперь иначе. Если раньше в центре дома была печь, вокруг которой размещались жилые помещения, то теперь центральное место занимал коридор, в который выходило большинство комнат. Все чаще даже в небогатых городских домах в окна были вставлены стекла, а не слюда, как прежде. Крестьянские же дома и строились, и содержались по-старому.
Объяснение:
( И ЕЩЕ ПАРУ ФАКТИКОВ ЕСЛИ НАДО)
ХVIII в. ознаменовался переворотом в одежде дворянства. Изучение петровского законодательства позволило сделать выводы, с одной стороны, о широте начатых преобразований, с другой — об осторожности и корректности в проведении «костюмной» реформы. Национальная корректировка европейских стандартов одежды выражалась в использовании преимущественно сукна, мехов, яркой палитры костюмов.Мелкопоместным дворянам и бедным чиновникам такая роскошь была недоступна. Однако они тоже стремились следовать моде хотя бы в фасонах одежды. Крестьяне продолжали носить все те же овчинные тулупы, армяки, зипуны.
Питание основной части населения России XVIII в. оставалось традиционным.
Розвиток промисловості 1698-1725 Цілі
Ціль Формування сильної промисловості, забезпечення її незалежності від експортних поставок металу і озброєння.
Наслідки Поява потужної промислової бази поблизу Петербурга і на Уралі (безперебійно діяли 65 заводів із 71); розвиток текстильної промисловості (у Москві, Ярославлі, Казані і в Україні); розширення суднобудування, фаянсового справи та виробництва паперу.
Берг-привілей 1719
Ціль Був дозволений самостійний пошук корисних копалин і закладка заводів на місцях вироблення.
Підсумок З появою додаткового стимулу для розвитку важкої промисловості на Уралі, стали відкриватися незалежні від імперії заводи і мануфактури, зміцнюють роль держави в світі
Указ про посессионных селян 1721 ціль Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів наслідок Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів
Указ про створення ремісничих цехів 1722
ціль Стимулювання розвитку ремесла і внутрішньої торгівлі
наслідок Збільшення дрібних ремісничих виробництв у містах, які забезпечували внутрішні потреби держави
Освоєння нових сільськогосподарських територій 1698-1725
ціль Розорювання земель на півдні Росії, у Поволжі й Сибіру
Наслідок Розширення посівних площ
Розширення посівних площ технічних культур і розведення нових порід худоби 1698-1725
Ціль Заохочення нововведень в сільському господарстві
Наслідок Збільшення посівних площ різних культур; розведення нових, більш продуктивних, порід худоби
Укази про введення нових торговельних тарифів 1724, 1726
ЦІль Протекціоністські акти, що регулюють зовнішню торгівлю (податок з ввезення товарів у країну був вище, ніж податок з вивезення)
Наслідок Захист внутрішніх виробників від іноземних конкурентів на внутрішньому ринку та стимулювання зовнішньої торгівлі призвели до розвитку виробництва і торгівлі в імперії. Ці акти породили головні економічні успіхи царя
В жилищном строительстве XVIII в. наиболее наглядно проявляются сословные различия. Парадные дворцы российских императоров в конце века не имели ничего общего не только с царскими хоромами XVII в., но и со скромными жилищами петровской эпохи. Для освещения лишь одного из них в праздничные дни требовалось не менее 20 тыс. свечей и 150 тыс. лампад. Построенные в стиле барокко, они были богато украшены лепными узорами, стенными росписями, зеркалами, картинами, позолотой, коврами, оружием. Жилища простого городского населения и крестьян по-прежнему строились из дерева. При возникновении в городе даже небольшого очага пожара возникала угроза выгорания целых кварталов и даже городов. Впервые в XVIII в. появилась нумерация домов на улицах (раньше она не была порядковой и рядом с домом № 24 мог быть дом № 3265). Сами городские дома строились теперь иначе. Если раньше в центре дома была печь, вокруг которой размещались жилые помещения, то теперь центральное место занимал коридор, в который выходило большинство комнат. Все чаще даже в небогатых городских домах в окна были вставлены стекла, а не слюда, как прежде. Крестьянские же дома и строились, и содержались по-старому.
Объяснение:
( И ЕЩЕ ПАРУ ФАКТИКОВ ЕСЛИ НАДО)
ХVIII в. ознаменовался переворотом в одежде дворянства. Изучение петровского законодательства позволило сделать выводы, с одной стороны, о широте начатых преобразований, с другой — об осторожности и корректности в проведении «костюмной» реформы. Национальная корректировка европейских стандартов одежды выражалась в использовании преимущественно сукна, мехов, яркой палитры костюмов.Мелкопоместным дворянам и бедным чиновникам такая роскошь была недоступна. Однако они тоже стремились следовать моде хотя бы в фасонах одежды. Крестьяне продолжали носить все те же овчинные тулупы, армяки, зипуны.
Питание основной части населения России XVIII в. оставалось традиционным.