Было открыто много средних и высших учебных заведений, в том числе университеты (Казань, Харьков, Петербург, Дерпт) и близкие к ним по программе лицеи.Однако очень много негативного. Военный поселения(крестьяне должны были нести военную службу и заниматься сельским хоз-м). Усиление крепостничества...все это привело к крупным востаниям. Внутренняя политика Александра I, сначала либеральная, затем реакционная, направленная на укрепление самодержавия и крепостного права, объективно активизации дворянского революционного движения в России - декабризма.
Столипіиська аграрна реформа та її вплив на розвиток наддніпрянської України.
Революція 1905—1907 років завершилася поразкою. Правлячі кола імперії зберегли владу, проте вони все більше усвідомлювали необхідність змін. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв’язати яке шляхом реформи запропонував голова Ради міністрів і міністр внутрішніх справ Петро Столипін (1862— 1911). Реформа була започаткована Указом від 9 листопада 1906 р. і завершилася Законами від 14 червня 1910 р. та 29 травня 1911 р.
Было открыто много средних и высших учебных заведений, в том числе университеты (Казань, Харьков, Петербург, Дерпт) и близкие к ним по программе лицеи.Однако очень много негативного. Военный поселения(крестьяне должны были нести военную службу и заниматься сельским хоз-м). Усиление крепостничества...все это привело к крупным востаниям. Внутренняя политика Александра I, сначала либеральная, затем реакционная, направленная на укрепление самодержавия и крепостного права, объективно активизации дворянского революционного движения в России - декабризма.
Столипіиська аграрна реформа та її вплив на розвиток наддніпрянської України.
Революція 1905—1907 років завершилася поразкою. Правлячі кола імперії зберегли владу, проте вони все більше усвідомлювали необхідність змін. Однією з головних причин революції було аграрне питання, розв’язати яке шляхом реформи запропонував голова Ради міністрів і міністр внутрішніх справ Петро Столипін (1862— 1911). Реформа була започаткована Указом від 9 листопада 1906 р. і завершилася Законами від 14 червня 1910 р. та 29 травня 1911 р.