Образотворче мистецтво. Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського князівства. Вона представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.
Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.
У той же час фрески знаходять широке поширення в князівських палатах. Існують літописні свідчення, що ними були розмальовані палати Ярослава Осмомисла. Усі вони мали світські мотиви.
У ХІІІ — на початку ХІV ст. на Волині ведеться інтенсивне храмове будівництво, що супроводжується відновленням традицій створення фресок, але ними вкривають лише вівтарну частину храмів.
Проте до нашого часу майже не збереглося значних фрагментів фресок, за винятком розпису Вірменського собору у Львові, які датуються ХІV—ХV ст.
Я считаю, что научное наследие Ахмета Байтурсынова повлияло на будущее казахской науки и общества и имело широкое распространение.
Потому что Ахмет Байтурсынов, является одним из основоположников казахской лингвистики и литературоведения, основ казахского языкознания, а также научной терминологии для определения грамматики.
В качестве примера, можно сказать, что он был реформатором нового алфавита, который на основе арабской графики был адаптирован к казахскому языку, издателем первого букваря на казахском языке “Оқу құралы” (“Учебное пособие”, 1912)
Исходя из этого, я делаю вывод о том, что Ахмет Байтурсынов являлся яркой личностью, был лидером в научной и общественной жизни казахского народа, который стремился освободить свой народ от гнета и безграмотности. Своими трудами он пробуждал сознание казахского народа. Его научные труда всегда будут настольной книгой для учителя во все времена.
Объяснение:
Образотворче мистецтво. Живопису належала провідна роль у мистецькій культурі Галицько-Волинського князівства. Вона представлена монументальним живописом (фресками) та іконами.
Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку.
У той же час фрески знаходять широке поширення в князівських палатах. Існують літописні свідчення, що ними були розмальовані палати Ярослава Осмомисла. Усі вони мали світські мотиви.
У ХІІІ — на початку ХІV ст. на Волині ведеться інтенсивне храмове будівництво, що супроводжується відновленням традицій створення фресок, але ними вкривають лише вівтарну частину храмів.
Проте до нашого часу майже не збереглося значних фрагментів фресок, за винятком розпису Вірменського собору у Львові, які датуються ХІV—ХV ст.
Я считаю, что научное наследие Ахмета Байтурсынова повлияло на будущее казахской науки и общества и имело широкое распространение.
Потому что Ахмет Байтурсынов, является одним из основоположников казахской лингвистики и литературоведения, основ казахского языкознания, а также научной терминологии для определения грамматики.
В качестве примера, можно сказать, что он был реформатором нового алфавита, который на основе арабской графики был адаптирован к казахскому языку, издателем первого букваря на казахском языке “Оқу құралы” (“Учебное пособие”, 1912)
Исходя из этого, я делаю вывод о том, что Ахмет Байтурсынов являлся яркой личностью, был лидером в научной и общественной жизни казахского народа, который стремился освободить свой народ от гнета и безграмотности. Своими трудами он пробуждал сознание казахского народа. Его научные труда всегда будут настольной книгой для учителя во все времена.
Объяснение: