Яким верствам населення за часів "освіченого абсолютизму" більшість монархів надавали перевагу у вигляді розширення прав і повноважень? Скажите

Глухівські статті, які складалися з 27 пунктів, починалися з того, що мали бути збережені "права й вольності", підтверджені за Б. Хмельницьким. Царські воєводи залишалися, крім Києва, ще в Чернігові, Ніжині, Переяславі й Острі, але вони не мали права втручатися у справи місцевого населення; суди над обвинуваченими росіянами мали відбуватися за участі українців. Заборонялися постої російського війська в козацьких дворах, дано амністію полоненим росіянами українцям, які зуміли втекти на рідну землю, та ін. Збір податків до царського скарбу здійснювала гетьманська адміністрація. З цих доходів утри­мувалася старшина та 30-тисячне реєстрове військо. Крім того, гетьманові надавалося право утримувати наймане військо (1000 чол.), т. зв. компанійців, для несення охоронної служби і приборкання розрухи. Одночасно було заборонено перехід селян у ко­заки.

За Московськими статтями:

українські міста й землі переходили під безпосередню владу московського царя;

гетьманському урядові заборонялося вступати в дипломатичні зносини з іноземними державами;

обмежувалося право вільного обрання гетьмана: відтепер вибори мали відбуватися лише з дозволу царя й у присутності московських послів;

збільшувалася кількість московських військ в Україні, причому український уряд зобов'язувався безкоштовно постачати їм харчі;

військові гарнізони розміщувалися тепер, крім головних полкових міст, ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі й навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак);

збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод і всі збори мали йти до царської скарбниці;

українська церква підпорядковувалася московському патріархові;

фактично лише козацький стан зберігав свої автономні права;

заборонялося використання в Гетьманщині фальшивих грошей, якими насильно розплачувалися на українських землях московські військові;

поверталися королівські грамоти на магдебурзьке право українським містам (забрані за наказом царя), зокрема Києву, Переяславу, Ніжину, Каневу, Чернігову, Почепу, Гадячу, Стародубу, Остру та ін.

Объяснение:Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського населення, вони стали головною причиною антимосковського повстання в Гетьманщині, а згодом і загибелі самого гетьмана І. Брюховецького.

Абсолютизм в европе в первой половине xvi в. в европе завершается формирование централизованных государств — франции, , испании. в этих странах образуется новая форма политического устройства — абсолютизм. его характерными признаками были: неограниченная власть государя, отказывавшегося от созыва сословно-представительных учреждений и опиравшегося на разветвленный бюрократический аппарат и мощную армию. церковь полностью интегрируется в государственную систему. в качестве идейного обоснования абсолютизма выступала теория божественной природы королевской власти. происходившая реформация существенно ослабила позиции духовенства, которое утрачивает прежнюю автономию от светских властей. основой политической стратегии глав абсолютистских государств стало лавирование между старым дворянством, сохранявшим значительный политический вес, и буржуазными элементами, обладавшими крупными финансовыми средствами. при абсолютизме утверждается новый принцип : государство уже не рассматривается как феодальная вотчина короля, страной приобретает публично-правовой, общенациональный характер. возникновение абсолютизма стало важным шагом в развитии более совершенного в институциональном отношении, суверенного государства. абсолютизм формируется в xvi—хvii вв. , прежде всего, в таких странах, как франция, , испания, стремившихся к установлению своей гегемонии в европе. безусловно, становление абсолютизма не всегда проходило гладко: сохранялся провинциальный сепаратизм, центробежные стремления крупной аристократии; непрерывные войны затрудняли государственное развитие.