Перший Віденський арбітраж було проведено 2 листопада 1938 року у Відні, в Бельведерському палаці міністрами закордонних справ Німеччини — Йоахімом фон Ріббентропом та Італії — Галеаццо Чіано, для вирішення «угорського питання» в Чехословаччині. Необхідність термінового врегулювання чехословацько-угорського національно-територіального конфлікту була прописана в Мюнхенській угоді, підписаній 30 вересня 1938 року.
Під час Першого Віденського арбітражу арбітри з нацистської Німеччини і фашистської Італії шукали іб ненасильницького задоволення територіальних претензій Угорщини, пов'язаних з переглядом Тріанонського договору 1920 року.
В результаті Першого Віденського арбітражу від Чехословаччини були відокремлені та передані Угорщині південна частина Підкарпатської Русі (Карпатської України) і райони південної Словаччини, населені переважно угорцями. Таким чином Угорщина повернула частину територій, втрачених в результаті розпаду Австро-Угорщини після Першої світової війни. Загальна площа переданих Угорщині територій склала 12 400 км², де проживало понад 1 млн осіб. Протягом листопада 1938 року — березня 1939 року пройшла делімітація чехословацько-угорського кордону, яка визначила тільки її словацьку ділянку, що ніби-то дозволило Угорщині, після проголошення незалежності Словаччини 14 березня 1939 року (і таким чином де-факто розпаду Чехо-Словаччини), почати окупацію частини Підкарпатської Русі.
Перший Віденський арбітраж було проведено 2 листопада 1938 року у Відні, в Бельведерському палаці міністрами закордонних справ Німеччини — Йоахімом фон Ріббентропом та Італії — Галеаццо Чіано, для вирішення «угорського питання» в Чехословаччині. Необхідність термінового врегулювання чехословацько-угорського національно-територіального конфлікту була прописана в Мюнхенській угоді, підписаній 30 вересня 1938 року.
Під час Першого Віденського арбітражу арбітри з нацистської Німеччини і фашистської Італії шукали іб ненасильницького задоволення територіальних претензій Угорщини, пов'язаних з переглядом Тріанонського договору 1920 року.
В результаті Першого Віденського арбітражу від Чехословаччини були відокремлені та передані Угорщині південна частина Підкарпатської Русі (Карпатської України) і райони південної Словаччини, населені переважно угорцями. Таким чином Угорщина повернула частину територій, втрачених в результаті розпаду Австро-Угорщини після Першої світової війни. Загальна площа переданих Угорщині територій склала 12 400 км², де проживало понад 1 млн осіб. Протягом листопада 1938 року — березня 1939 року пройшла делімітація чехословацько-угорського кордону, яка визначила тільки її словацьку ділянку, що ніби-то дозволило Угорщині, після проголошення незалежності Словаччини 14 березня 1939 року (і таким чином де-факто розпаду Чехо-Словаччини), почати окупацію частини Підкарпатської Русі.
Объяснение: