Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
" Выбрал свой путь - иди до конца "(Адольф Гитлер). Не смотря на автора цитаты, можно с уверенностью утверждать о её правоте. Если человек начал дело, но не закончил - он безвольный, не имеющий инициативы. Такие люди крайне не надежны и подавлены внушению. Я считаю эту точку верной, так как люди должны отвечать за свои слова. Декларация о начале работы - поступок; все о чем рассказал в теории, но на деле так и не сделал - незаконченный поступок. Люди которые не заканчивают начатое - опасны, хоть и прекращают дело по разным причинам. Кого-то заставляет трусость, кого-то слабовольность, а кого-то гордость. Разве не является проблемой, когда инженер начал проектировать здание, сказав всем что он это легко сделает, но на деле не придумал и 50% взявший за другой проект. На практике такие случаи не редкость. Яркий тому пример - строящийся в Санкт-петербурге стадион "Зенит-арена". Уже третья компания берется за брошенное строительство, стараясь успеть к Чемпионату мира по футболу. Другой пример - российские дороги. Казалось бы, что может пойти не так? А вот что: новый асфальт "уползает" на обочины. Новая разметка - стерается. Если бы компания асфальтоугладчиков сделала дело хорошо, полностью закончив его - дороги бы остались в природном состоянии, но безалаберность рабочих и нежелание делать свое дело - все портят. Как вывод, скажем, что если уж принялся за работу, то хоть перепрыгни через себя, но закончи её!
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.