Византийский император ― человек, который находился на вершине пирамиды государственного аппарата и обществаВизантийской империи, выступая в качестве последней инстанции в практически любом вопросе. Идеологическое обоснование его власти восходит ко временам Римской империи, дополнившись христианскими и эллинистическими концепциями. Источником власти императора являлась божественная воля, выраженная в аккламации армии, сената и народа. В условиях отсутствия правовой определённости основанием для занятия престола часто служили военные успехи, а отсутствие чётко определённого порядка престолонаследия приводило к значительному количеству попыток узурпации власти[en], многие из которых были успешны.
Византийский императорНачиная с VII—VIII веков изменившиеся общественные условия привели к легитимизации передачи власти по рождению, багрянородности. Восприятие императора как богоизбранного правителя наделяло его уникальными полномочиями и привилегиями в церкви. Как персонификация высшей законотворческой власти, император не был связан нормами праваи считался владельцем всей земельной собственности в империи. Хотя византийцы часто бунтовали против императоров и свергали их, а реальная власть императоров была небесспорна, мало кто оспаривал саму идею императорской власти, реальной основой которой являлись профессиональная армия, компетентный бюрократический аппарат достаточно эффективно собирать средства на свои предприятия.
Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу
Опубліковано 06 серпня 2018 року о 10:45
В історії бурхливого XX-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.
Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його частково мали об'єктивний характер - посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Але найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.
Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу його спричинили,насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.
Византийский император ― человек, который находился на вершине пирамиды государственного аппарата и обществаВизантийской империи, выступая в качестве последней инстанции в практически любом вопросе. Идеологическое обоснование его власти восходит ко временам Римской империи, дополнившись христианскими и эллинистическими концепциями. Источником власти императора являлась божественная воля, выраженная в аккламации армии, сената и народа. В условиях отсутствия правовой определённости основанием для занятия престола часто служили военные успехи, а отсутствие чётко определённого порядка престолонаследия приводило к значительному количеству попыток узурпации власти[en], многие из которых были успешны.
Византийский императорНачиная с VII—VIII веков изменившиеся общественные условия привели к легитимизации передачи власти по рождению, багрянородности. Восприятие императора как богоизбранного правителя наделяло его уникальными полномочиями и привилегиями в церкви. Как персонификация высшей законотворческой власти, император не был связан нормами праваи считался владельцем всей земельной собственности в империи. Хотя византийцы часто бунтовали против императоров и свергали их, а реальная власть императоров была небесспорна, мало кто оспаривал саму идею императорской власти, реальной основой которой являлись профессиональная армия, компетентный бюрократический аппарат достаточно эффективно собирать средства на свои предприятия.
Объяснение:
)))
Объяснение:
Посольство України в Республіці Ірак
Пошук
Новини
Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу
Опубліковано 06 серпня 2018 року о 10:45
В історії бурхливого XX-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.
Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його частково мали об'єктивний характер - посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Але найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України.
Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу його спричинили,насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.