- Якщо б я не був Александром я хотів би бути Діогеном.
-Не можуть існувати два сонця на небі та два владики на землі.
-Немає нічого більш рабського, ніж розкіш і млисть,і нічого більш царственого ніж праця
-Бачу, що буде велике змагання над моєю могилою
1.Поміркуйте, на якому етапі життя Александр міг це сказати. ​

Зміни в соціальній та національній структурі української нації другої половини ХІХ ст.

Загальна чисельність і соціальний склад населення. Скасування кріпацтва й бурхливий розвиток буржуазних відносин відповідним чином позначилися на соціальних і національних процесах української нації. В результаті природного приросту кількість населення України в межах Російської імперії збільшилася з 13,4 у 1863 р. до 23,4 млн осіб у 1897 р. На західноукраїнських землях чисельність населення в другій половині ХІХ ст. зросла з 3,9 до 5,9 млн осіб.

Народ України другої половини ХІХ ст. етнічно був досить монолітним. Незважаючи на великодержавну політику царизму й асиміляцію, кількість українців серед усього населення в сучасних межах України перебувала приблизно на одному рівні. У 1858 р. вона становила 79,8 % і в 1897 – 1900 рр. – 79,6 %. Це стало можливим завдяки високому природному приросту, який компенсував відхід українців у інші регіони Російської держави й збільшення чисельності представників національних меншин. Причому співвідношення українців і представників інших національностей було неоднаковим у різних місцевостях. У 1897 – 1900 рр. в Криму українці становили всього 11,6 %, Бессарабії – 34,6, Полтавській губернії – 98,0 і Харківській – 80,6 % усіх мешканців.

Объяснение:

Позитивные: На полуостров начали прибывать мусульмане-поселенцы. При этом немногочисленные арабы из Сирии и Аравии облюбовали крупные города юга и юго-востока страны, а берберы в основном заселяли менее благоприятные внутренние районы страны. Христианское население сохранилось, однако на него были наложены многочисленные запреты, подчёркивающие его второсортный статус зимми. На северо-востоке, в долине реки Эбро, к концу VIII в. сложился буферный эмират мувалладской династии Бану Каси.

Негативные:  В христианской среде постепенно начались процессы консолидации различных этнорелигиозных групп (вестготов и иберо-римлян) перед лицом общего врага. Ряд христиан (муваллады) приняли ислам с целью избежать джизья. Захваченные мусульманами территории (Аль-Андалус) вошли в состав халифата Омейядов. Однако уже в 756 году, с усилением протофеодализма, здесь образовался независимый Кордовский эмират (756—929).