Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.
У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.
У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу.
Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах, зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії.
Кінець XIV ст. позначений змінами, що відбуваються й у народній творчості. Обрядова поезія істотно звільняється від культових елементів. Український народ створює прислів'я, приказки, казки, легенди. Починаючи з XV ст. зароджується епічна поезія - українські пісні й думи. Виконували їх народні співці - кобзарі. В основному ці твори відбивали історичну тематику, прославляли героїв. Найвідомішою є "Дума про козака Голоту".
В Україні й далі розвивається літописання. Цікаві історичні відомості містилися в "Короткому Київському літописі", датованому ХІV - ХV ст., а також у так званих литовських літописах. Поширення дістали й церковно-літературні твори: послання, житія святих. Особливо багато таких описів з'явилося в Києво-Печерській лаврі.

Поряд із церковною розвивалася й світська література, зокрема збірник "Ізмарагд" на морально-побутові теми, збірник повістей "Александрія" про Олександра Македонського, повісті про Троянську війну.
З'являються нові елементи в архітектурі. Будуються муровані замки з вежами, ровами, мостами (у Луцьку, Кременці, Хотині). Під впливом західної архітектури почали споруджувати безбанні храми. Було збудовано багато монастирів: Києво-Печерський, Дерманський, Унівський, Троїцький. Головними замовниками стають шляхта, міські та сільські громади, чиї естетичні вподобання впливали на архітектуру.
До найкращих зразків живопису цього періоду належать сюжети-композиції "Різдво Христове" і "Успіння Богородиці" у Кирилівській церкві в Києві (XIV ст.), малювання Онуфріївської церкви в селі Лаврове (XII ст.) і Вірменського собору у Львові (ХІV - ХV ст.). Дістали поширення ікони, намальовані на дошках. Серед іконописців вирізняється Петро Ратенський, який намалював ікону "Богородиця" у Володимиро-Волинському соборі й Петрівську ікону в Успенському соборі в Москві.
Подальшого розвитку набули також хоровий спів, танцювальні жанри інструментальної музики (гопак, козачок), музичний і танцювальний фольклор, гра на бандурі.
6 июня 1881г - Восстановление «Союза трех императоров».
28 декабря 1881г - Издание указов о понижении выкупных платежей и об обязательном выкупе крестьянских наделов.
24 июня 1882г - Первый в мире полет самолета конструкции А.Ф. Можайского.
1882г - Учреждение Крестьянского поземельного банка. Отмена подушной подати. Начало разработки фабричного законодательства. Введение Временных правил о печати.
1883г - Создание Г.В. Плехановым в Женеве группы «Освобождение труда».
1884г - Введение нового Университетского устава, вновь упразднившего автономию университетов. Заведение при сельских приходах церковно-приходских школ.
1885г - Морозовская стачка. Учреждение Дворянского поземельного банка. Окончательное присоединение Средней Азии к России. Русско-афганский конфликт.
б июня 1887г - Заключение в Берлине русско-германского договора.
12 июня 1888г - Открытие первого в Сибири Томского университета.
1889г - Утверждение «Положения о земских участковых начальниках». Согласно ему, для осуществления надзора над сельским населением вводилась судебно-административная должность земских начальников. Должность мировых судей сельских округов упразднялась.
12 июня 1890г - Утверждение нового «Положения о губернских и уездных земских учреждениях», сокращавшего права земских собраний и узаконивавшего выборы по сословиям с уменьшением числа гласных крестьян в пользу дворян.
1891г - Начало сооружения Великого Сибирского пути (завершено в 1905г).
1891-1892гг - Голод в Поволжье.
1892г - Утверждение нового «Городового положения», в соответствии с которым земское и городское самоуправление подчинялось контролю администрации. Заключение секретной русско-французской военной конвенции. Принятие нового Таможенного устава.
1893г - Принятие закона «о двойном таможенном тарифе», русско-германская «таможенная война».
Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.
У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.
У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу.
Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах, зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії.
Кінець XIV ст. позначений змінами, що відбуваються й у народній творчості. Обрядова поезія істотно звільняється від культових елементів. Український народ створює прислів'я, приказки, казки, легенди. Починаючи з XV ст. зароджується епічна поезія - українські пісні й думи. Виконували їх народні співці - кобзарі. В основному ці твори відбивали історичну тематику, прославляли героїв. Найвідомішою є "Дума про козака Голоту".
В Україні й далі розвивається літописання. Цікаві історичні відомості містилися в "Короткому Київському літописі", датованому ХІV - ХV ст., а також у так званих литовських літописах. Поширення дістали й церковно-літературні твори: послання, житія святих. Особливо багато таких описів з'явилося в Києво-Печерській лаврі.

Поряд із церковною розвивалася й світська література, зокрема збірник "Ізмарагд" на морально-побутові теми, збірник повістей "Александрія" про Олександра Македонського, повісті про Троянську війну.
З'являються нові елементи в архітектурі. Будуються муровані замки з вежами, ровами, мостами (у Луцьку, Кременці, Хотині). Під впливом західної архітектури почали споруджувати безбанні храми. Було збудовано багато монастирів: Києво-Печерський, Дерманський, Унівський, Троїцький. Головними замовниками стають шляхта, міські та сільські громади, чиї естетичні вподобання впливали на архітектуру.
До найкращих зразків живопису цього періоду належать сюжети-композиції "Різдво Христове" і "Успіння Богородиці" у Кирилівській церкві в Києві (XIV ст.), малювання Онуфріївської церкви в селі Лаврове (XII ст.) і Вірменського собору у Львові (ХІV - ХV ст.). Дістали поширення ікони, намальовані на дошках. Серед іконописців вирізняється Петро Ратенський, який намалював ікону "Богородиця" у Володимиро-Волинському соборі й Петрівську ікону в Успенському соборі в Москві.
Подальшого розвитку набули також хоровий спів, танцювальні жанри інструментальної музики (гопак, козачок), музичний і танцювальний фольклор, гра на бандурі.
Объяснение:
Александр 3
Объяснение:
Александр III . Основные события кратко
1881г - Взятие Ашхабада.
6 июня 1881г - Восстановление «Союза трех императоров».
28 декабря 1881г - Издание указов о понижении выкупных платежей и об обязательном выкупе крестьянских наделов.
24 июня 1882г - Первый в мире полет самолета конструкции А.Ф. Можайского.
1882г - Учреждение Крестьянского поземельного банка. Отмена подушной подати. Начало разработки фабричного законодательства. Введение Временных правил о печати.
1883г - Создание Г.В. Плехановым в Женеве группы «Освобождение труда».
1884г - Введение нового Университетского устава, вновь упразднившего автономию университетов. Заведение при сельских приходах церковно-приходских школ.
1885г - Морозовская стачка. Учреждение Дворянского поземельного банка. Окончательное присоединение Средней Азии к России. Русско-афганский конфликт.
б июня 1887г - Заключение в Берлине русско-германского договора.
12 июня 1888г - Открытие первого в Сибири Томского университета.
1889г - Утверждение «Положения о земских участковых начальниках». Согласно ему, для осуществления надзора над сельским населением вводилась судебно-административная должность земских начальников. Должность мировых судей сельских округов упразднялась.
12 июня 1890г - Утверждение нового «Положения о губернских и уездных земских учреждениях», сокращавшего права земских собраний и узаконивавшего выборы по сословиям с уменьшением числа гласных крестьян в пользу дворян.
1891г - Начало сооружения Великого Сибирского пути (завершено в 1905г).
1891-1892гг - Голод в Поволжье.
1892г - Утверждение нового «Городового положения», в соответствии с которым земское и городское самоуправление подчинялось контролю администрации. Заключение секретной русско-французской военной конвенции. Принятие нового Таможенного устава.
1893г - Принятие закона «о двойном таможенном тарифе», русско-германская «таможенная война».