Раб не имел ни земли, ни хозяйства, ни орудий труда. в отличие от раба зависимый крестьянин имел свое хозяйство, скот, орудия труда. он не был собственником земли, но пользовался наделом, который выделил ему землевладелец. раб работал только в хозяйстве рабовладельца; за свой труд он получал скудную пищу и жалкие лохмотья. зависимый крестьянин работал не только в хозяйстве феодала, но и на своем поле. часть урожая с надела оставалась крестьянину и его семье. раб считался вещью своего господина, его «говорящим орудием». рабовладелец мог сделать с рабом все, что угодно: продать, купить, даже убить. власть феодала над зависимым крестьянином была неполной: он мог продать его вместе с землей, жестоко наказать, но по закону не имел права лишить жизни. раб работал только из страха наказаний. рабы ломали и портили орудия труда, плохо обрабатывали землю. зависимый крестьянин работал на господском поле также по принуждению, он ненавидел барщину. но к труду на своем наделе он относился иначе. крестьянин старался лучше обработать свое поле, глубже вспахать, хорошо удобрить и получить как можно больше продуктов. крестьяне берегли и улучшали орудия труда. поэтому в средние века постепенно стали возрастать урожаи. труд зависимого крестьянина был производительнее, чем труд раба.
Кири́ло-мефо́діївське товариство (україно-слов'янське товариство, кирило-мефодіївське братство) — українська таємна політична організація, що виникла в києві наприкінці 1845 року[1] та спиралася на традиції українського визвольного й автономістського руху. була одним з проявів піднесення національного руху на українських землях та активізації загальнослов'янського руху під впливом визвольних ідей періоду назрівання загальноєвропейської революційної кризи — «весни народів»[1]. членами товариства, які називали себе братчиками, стали вихованці й співробітники київського та харківського університетів. провідну роль серед них відігравали м.костомаров, т.шевченко, г.андрузький, в.білозерський, м.гулак, п.куліш. впродовж існування товариства його ідеологія зазнавала істотних змін. завдання об'єднання слов'ян, що стало підставою виникнення таємної організації, згодом конкретизувалось у двох напрямах — рівноправного співробітництва слов'янських народів та відродження україни[1
