З доповідної записки секретаря парторганізації швейної фабрики «Індпошив» до Вінницького міськкому КП(б)У: «12 червня 1937 р. проведено мітинг на швейній фабриці “Індпошив” щодо зрадників народу Тухачевського, Якіра, Ейдемана, Уборевича та ін. Були присутні – 130 осіб... Резолюція: заслухавши повідомлення Прокуратури Союзу РСР про шпигунську діяльність 8 гадів-бандитів у особі Тухачевського, Якіра, Уборевича, Корка, Ейдемана та ін., загальні збори висловлюють повне задоволення про справедливість винесеного вироку Верховного Суду, собакам – собача смерть. Цей вирок – вирок усього Радянського народу своїм заклятим ворогам, викритим пильним вартовим НКВС. Нехай знають усі шпигуни-диверсанти, що у Радянського народу, яким керує Велика партія Леніна – Сталіна, нікому не вдасться відібрати завойованих прав. Наш колектив бере на себе обов’язок підвищити продуктивність праці, покращити якість продукції, цим самим ще більше зміцнимо міць нашого Великого Радянського Союзу. Прийнято одноголосно загальними зборами швейфабрики “Індпошив”». 1. Прочитайте фрагмент документа. З’ясуйте, якій події часів Великого терору він присвячений, які явища тодішнього суспільного життя засвідчує. 2. Чи відповідає офіційно-діловому стилю протоколу партійних зборів уживання слів та словосполучень «гадів-бандитів», «собакам собача смерть»? Чому? Як ви можете пояснити появу таких висловів у тексті протоколу? 3. Як ви гадаєте, чому замість конкретних фактів правопорушень та імен правопорушників уживають слованаліпки «шпигуни», «диверсанти», «вороги народу» тощо? Спробуйте уявити, яка атмосфера панувала на тогочасних зборах. 4. Чому надуживання емоційно-експресивною лексикою, що містить негативну оцінку, вважають одним із проявів так званої мови ненависті?
В 17 веке одним из наиболее значимых событий в Российском государстве стал церковный раскол. Он тесно связан с именем московского патриарха Никона. Мирское имя его звучало как Никита Минин.
Объяснение:
В церковную службу его отправили родители, в итоге этого он достиг большого успеха и в Архангельской губернии получил высокий сан игумена Кожеозерского монастыря.
Далее, приехав в Москву по важным делам, его представили царю Алексею Михайловичу. Он позже и назначил Никона на высший пост в русской православной церкви.
Вместе патриарх и царь стали главными инициаторами церковной реформы, которая и привела в итоге к расколу всей системы.
Главным поводом проведения реформ стала необходимость создания единого вида церковных текстов и правил проведения служб.
На этом этапе мнения разделились и часть священнослужителей голосовали за древнерусское прочтение религии, а другая половина - за греческие каноны. Победили вторые, и Никон начал работу над приведением всех книг к греческому стилю. Также были заменены многие старославянские традиции.
В итоге, значительная часть верующего населения государства отделилась и выступила против реформ.
В целом, раскол достаточно негативно повлиял на единство русского народа и стал причиной множества происходивших повсеместно гражданских волнений
1. Правление царя �ыло единоличным, он делал что хотел, и многие решения его политики получали «память» в форме храма.
Ярким примером этого может быть правление Ивана Грозного и строительство Храма Василия Блаженного в честь взятия Казанского ханства.
2. В пригородных городах также строились храмы (потому что царь был верующим, религиозным).
Тут же развивается и живопись, потому что новые храмы нужно украшать росписью, вешать иконы – и поэтому развивается живопись в жанрах иконопись и храмовая роспись.
Развитие архитектуры и живописи в 16 веке вылилось в появлении Грановитой палаты, в колокольню Ивана Грозного, в Оружейную палату, в Покровский собор, в дополнении архиктетурного ансамбля Московского Кремля, в появлении новых торговых площадей, в деятельность итальянских зодчих, таких как Фиорованти, в появлении русских художников – Андрея Рублева и русских архитекторов - Бармы и Постника.
Подробнее - на -
Объяснение: