Із листа Каcія до Руфа (кінець I ст. Н. е.)
Ти запитуєш мене щодо бенкету, який плануєш улаштувати для своїх друзів. Хоча Цицерон і стверджує, що «найменш почесними є професії продавця риби, м'ясника, кухаря та того, хто готує cоуси», я з великою повагою ставлюся до людей, які вміють гарно прийняти гостей та подати їм найкращі страви. На думку поета Ювенала, на бенкеті, вартому такої назви, мають бути присутні «величезний омар зі спаржею, корсиканська барабуля, найкраща мінога, яку тільки може запропонувати Сицилія, гусяча печінка, каплун (спеціально відгодований півень), розміром із будинок, гарно засмажений кабан, трюфелі і яблука». Замість усього переліченого я віддаю перевагу вишуканій їжі, яку пропонує Апцій у своїй кулінарній книзі. Ти можеш знайти її в обох громадських бібліотеках, заснованих імператором Августом. Хто ж не буде приємно вражений, побачивши на столі такi страви:
Закуска:
Солона риба і яйця. . Фаршироване порося. . Шматочки мізків, зварені в молоці з яйцями. .
Варені опеньки із соусом і приправлені перцем, приготовленим на риб'ячому жирі. . Ведмежатина з прянощами в меду й соусі з олії та яєць. Гаряче:
Лань, засмажена в цибульному соусі. . Ерихонські фініки, виноград, олія і мед. . Страус у солодкому соусі. . Горлиця, зварена разом із власним пір'ям. .
Смажений папуга. .
Млинці, фаршировані м'ясом поросяти та голубів. .
Окіст у тісті з інжиром і лавровим листям, лолитий медом.
Солодке:
Асoрті з кондитерських виробів із трояндами. . Очищені фініки, фаршировані горіхами й кедровими горшками, смажені в меду. .
Теплі африканські тістечка із солодким вином і медом. 1) Iм'я якого правителя Риму згадується в листі?
2) Які професiї згадано в листі? Який із цього можна зро бити висновок?
3) Який основний підсолоджувач називаe Касciи?
4) Які страви пропонує Ювенал, а які — сам Касcій? У чому, на вашу думку, полягає різниця між вишуканим і невишуканим бенкетами?
5) Назвіть реriони, із яких походять складові перелічених у листі страв: риба, папуга, страус, ведмежатина, інжир, фініки, трюфелі, кедрові горішки, перець (пряність). Про що це може свідчити?
1) Во-первых, Александра Невский продолжил подчиняться татаро-монгольским ханам. Кстати, он вступил на престол именно при поддержке Батыя.
2) Во-вторых, он отказался сотрудничать с Западом, предлагавшим военную против монголо-татар (Запад, разумеется, выставлял встречные требования в обмен на поддержку).
3) По всей видимости, причиной подобного послушания стал тот факт, что русские княжества в тот момент были раздроблены, и если бы они восстали, то могли быть окончательно уничтожены. Поэтому Александр Невский решил, в первую очередь, заняться укреплением своего авторитета среди русских князей и стремился объединить силы Руси воедино для борьбы с врагом.
4) Также Александру удалось снизить зависимость от монголо-татар:
в 1262 году произошло победное восстание в городах Владимиро-Суздальской Руси;
ему также удалось добиться, чтобы Русских людей не обязывали воевать за Орду.
Культура Руси складывается в те же века, что и становление русской государственности. Рождение народа шло одновременно по нескольким линиям – хозяйственной, политической, культурной. Русь складывалась и развивалась как средоточие огромного для того времени народа, состоящего поначалу из различных племен; как государства, жизнь которого развертывалась на огромной территории. И весь оригинальный культурный опыт восточного славянства стал достоянием единой русской культуры. Она складывалась как культура всех восточных славян, сохраняя в то же время свои региональные черты – одни для Поднепровья, другие – для Северо-Восточной Руси и т. д.
На развитие русской культуры влияло также то, что Русь складывалась как равнинное государство, открытое всем, как внутриплеменным отечественным, так и иноплеменным, международным, влияниям. И шло это из глубины веков. В общей культуре Руси отразились как традиции, скажем, полян, северян, радимичей, новгородских словен, других восточнославянских племен, так и влияние соседних народов, с которыми Русь обменивалась производственными навыками, торговала, воевала, мирилась, – угро-финскими племенами, балтами, иранскими племенами.