Із листа Кассія до Руфа (кінець I ст. н. е.)
Ти запитуєш мене щодо бенкету, який плануєш улаштувати для своїх друзів. Хоча Цицерон і стверджує, що «найменш почесними є професії продавця риби, м'ясника, кухаря та того, хто готує соуси», я з великою повагою ставлюся до людей, які вміють гарно прийняти гостей та подати їм найкращі страви. На думку поета Ювенала, на бенкеті, вартому такої назви, мають бути присутні «величезний омар зі спаржею, корсиканська барабуля, найкраща мінога, яку тільки може запропонувати Сицилія, гусяча печінка, каплун (спеціально відгодований півень), розміром із будинок, гарно засмажений кабан, трюфелі і яблука». Замість усього переліченого я віддаю перевагу вишуканій їжі, яку пропонує Апцій у своїй кулінарній книзі. Ти можеш знайти її в обох громадських бібліотеках, заснованих імператором Августом.
Хто ж не буде приємно вражений, побачивши на столі такі страви:
Закуска
Солона риба і яйця.
Фаршироване порося.
Шматочки мізків, зварені в молоці з яйцями.
Варені опеньки із соусом і приправлені перцем, приготовленим на риб'ячому жирі.
Ведмежатина з прянощами в меду й соусі з олії та яєць.
Гаряче
Лань, засмажена в цибульному соусі.
Єрихонські фініки, виноград, олія і мед.
Страус у солодкому соусі.
Горлиця, зварена разом із власним пір'ям.
Смажений папуга.
Млинці, фаршировані м'ясом поросяти та голубів.
Окіст у тісті з інжиром і лавровим листям, политий медом.
Солодке
Асорті з кондитерських виробів із трояндами.
Очищені фініки, фаршировані горіхами й кедровими горішками, смажені в меду.
Теплі африканські тістечка із солодким вином і медом.
Запитання
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Підручник з Всесвітньої історії. Історії України. 6 клас. Гісем - Нова програма
Практична робота
Повсякденне життя римлян за часів Імперії
ПРИГАДАЙТЕ
1. Чому Римська республіка опинилася у стані кризи? До чого це призвело?
2. Завдяки чому жителі Рима почали жити в розкоші?
1. Загальні риси. Життя римлян дуже змінилося за часів Імперії. Через приплив багатств із пограбованих провінцій жителі Рима витрачали величезні кошти на розваги та предмети розкоші. Працювати було невигідно. Більшість товарів, а найголовніше — зерно, задешево поставляли з провінцій. Рим був наповнений плебсом, який вимагав «хліба й видовищ». Безкоштовні роздачі хліба, грошей і циркові вистави позбавляли плебеїв бажання й потреби працювати.
2. Бенкет. Бенкети влаштовували ввечері. На них за музик, які розважали гостей. Гості виголошували тости на честь господаря. Слуга наливав гостям у кубки сильно розведене з водою вино. Пити вино нерозведеним вважалося варварством. Їли лежачи, їжу брали руками.
Колізей у Римі. Сучасний вигляд.
Із листа Кассія до Руфа (кінець I ст. н. е.)
Ти запитуєш мене щодо бенкету, який плануєш улаштувати для своїх друзів. Хоча Цицерон і стверджує, що «найменш почесними є професії продавця риби, м'ясника, кухаря та того, хто готує соуси», я з великою повагою ставлюся до людей, які вміють гарно прийняти гостей та подати їм найкращі страви. На думку поета Ювенала, на бенкеті, вартому такої назви, мають бути присутні «величезний омар зі спаржею, корсиканська барабуля, найкраща мінога, яку тільки може запропонувати Сицилія, гусяча печінка, каплун (спеціально відгодований півень), розміром із будинок, гарно засмажений кабан, трюфелі і яблука». Замість усього переліченого я віддаю перевагу вишуканій їжі, яку пропонує Апцій у своїй кулінарній книзі. Ти можеш знайти її в обох громадських бібліотеках, заснованих імператором Августом.
Хто ж не буде приємно вражений, побачивши на столі такі страви:
Закуска
Солона риба і яйця.
Фаршироване порося.
Шматочки мізків, зварені в молоці з яйцями.
Варені опеньки із соусом і приправлені перцем, приготовленим на риб'ячому жирі.
Ведмежатина з прянощами в меду й соусі з олії та яєць.
Гаряче
Лань, засмажена в цибульному соусі.
Єрихонські фініки, виноград, олія і мед.
Страус у солодкому соусі.
Горлиця, зварена разом із власним пір'ям.
Смажений папуга.
Млинці, фаршировані м'ясом поросяти та голубів.
Окіст у тісті з інжиром і лавровим листям, политий медом.
Солодке
Асорті з кондитерських виробів із трояндами.
Очищені фініки, фаршировані горіхами й кедровими горішками, смажені в меду.
Теплі африканські тістечка із солодким вином і медом.
Вечеря заможних римлян. Сучасний малюнок.
1) Ім'я якого правителя Риму згадується в листі?
2) Які професії згадано в листі? Який із цього можна зробити висновок?
3) Який основний підсолоджувач називає Кассій?
4) Які страви пропонує Ювенал, а які — сам Кассій? У чому, на вашу думку, полягає різниця між вишуканим і невишуканим бенкетами?
5) Назвіть регіони, із яких походять складові перелічених у листі страв: риба, папуга, страус, ведмежатина, інжир, фініки, трюфелі, кедрові горішки, перець (пряність). Про що це може свідчити?
Можно, далее ответ
Объяснение:
Время царствования Екатерины II называют эпохой просвещенного абсолютизма. Смысл просвещенного абсолютизма состоит в политике следования идеям Просвещения, выражающейся в проведении реформ, уничтожавших некоторые наиболее устаревшие феодальные институты ,(а иногда делавшие шаг в сторону буржуазного развития). Мысль о государстве с просвещенным монархом преобразовать общественную жизнь на новых, разумных началах, получила в XVIII веке широкое распространение. Сами монархи в условиях разложения феодализма, вызревания капиталистического уклада, распространения идей Просвещения вынуждены были встать на путь реформ. Развитие и воплощение начал просвещенного абсолютизма в России приобрело характер целостной государственно-политической реформы, в ходе которой сформировался новый государственный и правовой облик абсолютной монархии. При этом для социально-правовой политики было характерно сословное размежевание: дворянство, мещанство и крестьянство. Внутренняя и внешняя политика второй половины XVIII века, подготовленная мероприятиями предшествующих царствований, отмечена важными законодательными актами, выдающимися военными событиями и значительными территориальными присоединениями. Это связано с деятельностью крупных государственных и военных деятелей: А.Р. Воронцова, П.А. Румянцева, А.Г. Орлова, Г.А. Потемкина, А.А. Безбородко, А.В. Суворова, Ф.Ф. Ушакова и других. Сама Екатерина II активно участвовала в государственной жизни. Жажда власти и славы являлась существенным мотивом ее деятельности. Политика Екатерины II по своей классовой направленности была дворянской. В 60-е годы Екатерина II прикрывала дворянскую сущность своей политики либеральной фразой (что характерно для просвещенного абсолютизма)
Можно, далее ответ
Объяснение:
Время царствования Екатерины II называют эпохой просвещенного абсолютизма. Смысл просвещенного абсолютизма состоит в политике следования идеям Просвещения, выражающейся в проведении реформ, уничтожавших некоторые наиболее устаревшие феодальные институты ,(а иногда делавшие шаг в сторону буржуазного развития). Мысль о государстве с просвещенным монархом преобразовать общественную жизнь на новых, разумных началах, получила в XVIII веке широкое распространение. Сами монархи в условиях разложения феодализма, вызревания капиталистического уклада, распространения идей Просвещения вынуждены были встать на путь реформ. Развитие и воплощение начал просвещенного абсолютизма в России приобрело характер целостной государственно-политической реформы, в ходе которой сформировался новый государственный и правовой облик абсолютной монархии. При этом для социально-правовой политики было характерно сословное размежевание: дворянство, мещанство и крестьянство. Внутренняя и внешняя политика второй половины XVIII века, подготовленная мероприятиями предшествующих царствований, отмечена важными законодательными актами, выдающимися военными событиями и значительными территориальными присоединениями. Это связано с деятельностью крупных государственных и военных деятелей: А.Р. Воронцова, П.А. Румянцева, А.Г. Орлова, Г.А. Потемкина, А.А. Безбородко, А.В. Суворова, Ф.Ф. Ушакова и других. Сама Екатерина II активно участвовала в государственной жизни. Жажда власти и славы являлась существенным мотивом ее деятельности. Политика Екатерины II по своей классовой направленности была дворянской. В 60-е годы Екатерина II прикрывала дворянскую сущность своей политики либеральной фразой (что характерно для просвещенного абсолютизма)