З інформації про вчинок сигнальника тов. Кисельова у газеті «Правда» від 7 грудня 1932 р. «Біля сигнальної будки чергував сигнальник Кисельов. Його увагу привернув стовп вогню, що зметнувся неподалік. Це загорівся будинок, у якому жив Кисельов із своєю родиною. До робити? Бігти з поста гасити пожежу — поставити під загрозу потяги, порушити обов’язок честі пролетаря Радянської країни; залишитися на посту — позбутися майна, залишити без до дружину і дітей. Кисельов вирішив пожертвувати «своїм», аби не постраждало громадське. Кисельов поста не залишив. У Радянській країні народжуються нові герої, що самовіддано борються за соціалізм». 1. Які почуття і думки мала викликати у читачів газети ця інформація? З якою метою її надрукували? Чи міг такий учинок робітника слугувати прикладом для інших людей? Чому? 2. Як ви ставитесь до цієї події?
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Самодержавие, то есть Монархия, стояла на этих сословиях аки на столпах. Основой экономики в стране выступала Буржуазия, Товаропроизводящее сословие - Крестьяне, Дворяне как мост от Императора к Крестьянам(выполнялась эта функция помещиками искажённо) и как основа мануфактурного производства - Рабочий класс.
Таким образом опиралась Монархия на Рабочих и Крестьян, так как это большинство людей буквально молящихся на Императора(Царя). Буржуи и дворяне делили власть, и по-настоящему опираться на них было невозможно, хотя оба сословия вносили свой вклад в развитие страны.