Блестящая победа россиян была во многом предопределена флотоводческим гением Петра I: устройство переволоки, искусные прорывы галер 26 и 27 июля 1714 г. и глубоко продуманный тактический рисунок сражения в Рилакс-фиорде, являлись в первую очередь итогом именно его руководства боевыми действиями галерного флота. Петр I использовал в сложившейся обстановке преимущества галер (ход на гребле в безветрие, малая осадка для маневров на мелководье, быстроходность, большая численность абордажных партий - солдат-гребцов) и не дал шведам возможности воспользоваться сильными сторонами их корабельного флота во время прорыва русских галер мимо мыса Гангут (мощная артиллерия, высокие борта) .
Тактическое искусство царя в сражении в Рилакс-фиорде проявилось во многом. Это усиление обоих флангов (артиллерия и абордажные партии) за счет использования полугалер, создание более чем полуторного превосходства в артиллерии, четырехкратного перевеса в личном составе, длительность стадии артиллерийского боя, подготовившего в немалой степени успех абордажа шведских судов, решительный характер атаки и обходной маневр четырех скампавей в тыл шхерному отряду Н. Эреншельда. Именно флотоводческое искусство Петра I позволило победить в упорном сражении хорошо подготовившегося к бою неприятеля малой кровью
1. Подав Петрові І на затвердження Просительні статті, де просив царя зберегти права і вольності України. На їх основі Петро І видав «Рішительний указ» (1709р.),абоРешетилівські статті:
— встановлено контроль за збиранням податків і витратами на утримання козацького війська та гетьманської адміністрації;
— козакам відмовлено у звільненні від підпорядкування російським офіцерам;
— збільшено кількість російських залог у містах Лівобережжя;
— до кінця 1709 р. козацьке військо звільнялося від участі у військових походах;
— приймати іноземних послів можна було лише в присутності царського представника.
2. У 1709 р. при гетьмані було запроваджено посаду міністра-резидента, який мав гати за діяльністю гетьмана та його уряду; ним стаг А. Ізмайлов.
3. Резиденція гетьмана була перенесена ближче до російського кордону — до Глухова; тут перебували два. російські полки, підпорядковані безпосередньо міністру-резиденту.
4. Петро І самостійно призначав генеральну і полкову старшину, в тому числі росіян і німців, які не підкорялися гетьману й отримували великі маєтності в Україні.
5. Тривали численні мобілізації козаків для участі у Північній війні та роботах з будівництва укріплень, каналів і нової російської столиці Санкт-Петербурга.
6. Із Гетьманщини було заборонено вивозити будь- які товари, що гальмувало розвиток торгівлі; Запоріжжю оголошена економічна блокада.
7. Заборонено друкувати книжки українською мовою, з церков вилучали книги українського друку і заміняли їх на московські видання.
8. За кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії, що були вихідцями з Правобережжя. Оцінка діяльності:спроби Скоропадського нейтралізувати наслідки повстання Мазепи мали частковий результат. Реального впливу на російську політику щодо України він не мав. Як наслідок, гетьман втрачав авторитет, і старшина почала налагоджувати контакти безпосередньо з оточенням Петра І.
Тактическое искусство царя в сражении в Рилакс-фиорде проявилось во многом. Это усиление обоих флангов (артиллерия и абордажные партии) за счет использования полугалер, создание более чем полуторного превосходства в артиллерии, четырехкратного перевеса в личном составе, длительность стадии артиллерийского боя, подготовившего в немалой степени успех абордажа шведских судов, решительный характер атаки и обходной маневр четырех скампавей в тыл шхерному отряду Н. Эреншельда. Именно флотоводческое искусство Петра I позволило победить в упорном сражении хорошо подготовившегося к бою неприятеля малой кровью
Відповідь: ось це відповідь на перше
етьманування Івана Скоропадського (1708-1722 рр.)
1. Подав Петрові І на затвердження Просительні статті, де просив царя зберегти права і вольності України. На їх основі Петро І видав «Рішительний указ» (1709р.),абоРешетилівські статті:
— встановлено контроль за збиранням податків і витратами на утримання козацького війська та гетьманської адміністрації;
— козакам відмовлено у звільненні від підпорядкування російським офіцерам;
— захоплена козацька артилерія залишалася російському війську;
— збільшено кількість російських залог у містах Лівобережжя;
— до кінця 1709 р. козацьке військо звільнялося від участі у військових походах;
— приймати іноземних послів можна було лише в присутності царського представника.
2. У 1709 р. при гетьмані було запроваджено посаду міністра-резидента, який мав гати за діяльністю гетьмана та його уряду; ним стаг А. Ізмайлов.
3. Резиденція гетьмана була перенесена ближче до російського кордону — до Глухова; тут перебували два. російські полки, підпорядковані безпосередньо міністру-резиденту.
4. Петро І самостійно призначав генеральну і полкову старшину, в тому числі росіян і німців, які не підкорялися гетьману й отримували великі маєтності в Україні.
5. Тривали численні мобілізації козаків для участі у Північній війні та роботах з будівництва укріплень, каналів і нової російської столиці Санкт-Петербурга.
6. Із Гетьманщини було заборонено вивозити будь- які товари, що гальмувало розвиток торгівлі; Запоріжжю оголошена економічна блокада.
7. Заборонено друкувати книжки українською мовою, з церков вилучали книги українського друку і заміняли їх на московські видання.
8. За кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії, що були вихідцями з Правобережжя. Оцінка діяльності:спроби Скоропадського нейтралізувати наслідки повстання Мазепи мали частковий результат. Реального впливу на російську політику щодо України він не мав. Як наслідок, гетьман втрачав авторитет, і старшина почала налагоджувати контакти безпосередньо з оточенням Петра І.