В конце XV – первой половине XVI вв. во Франции правила династия Валуа. В это же время завершается собирание французских земель и Франция становится одним из крупнейших и сильнейших государств Европы. В XVI веке Франция эволюционирует от сословно-представительной к абсолютной монархии. Сословно-представительный орган – Генеральные штаты – утрачивает свое значение, хотя и продолжает существовать. Более всего власть французского короля ограничивали парламенты – высшие судебные органы в провинциях. Особенностью французского абсолютизма было увеличение численности бюрократии. В 1540-е гг. во Францию проникают идеи кальвинизма. Они получают поддержку на юге страны, удаленного от Парижа, где политическое лидерство было в руках Шатильонов, Бурбонов и Конде – принцев крови, претендующих на французский престол. На севере формируется политическая группа католиков во главе с семейством Гизов, также претендовавших на престол. Результатом конфессионального раскола страны стали религиозные войны во Франции, продолжавшиеся более 30 лет – с 1562 по 1598 гг. Итогом религиозного противостояния стало заключение в 1598 году Нантского эдикта, согласно которому официальной религией провозглашалось католичество, но гугеноты (французские протестанты) получили право исповедовать свою религию и занимать государственные должности. Нантский эдикт был отменен Людовиком XIV.
Майже не дві третини території українських земель становили розлогі чорноземи, завжди були головним багатством народу, а відразу-постійною причиною зазіхань сусідів на них.
Життя на цих землях впливало на формування характерних рис суспільного життя українців. Родючі ґрунти дозволяли українським селянам успішно вести одноосібні господарства на відміну від їхніх північних сусідів-росіян, де бідні ґрунти та суворий клімат змушували селян об'єднувати свої зусилля для спільної роботи. Ці особливості привели формування різної ментальності та соціально-економічної організації народів.
Переважну більшість українського народу наприкінці XVIII ст. складали селяни, які здавна працювали коло землі, жили в мальовничих селах і не поспішали змінити їх на міські оселі. Промислова революція поступово впливала на цю ситуацію, однак і наприкінці XIX ст.селяни становили 95% населення України.
Объяснение:
Майже не дві третини території українських земель становили розлогі чорноземи, завжди були головним багатством народу, а відразу-постійною причиною зазіхань сусідів на них.
Життя на цих землях впливало на формування характерних рис суспільного життя українців. Родючі ґрунти дозволяли українським селянам успішно вести одноосібні господарства на відміну від їхніх північних сусідів-росіян, де бідні ґрунти та суворий клімат змушували селян об'єднувати свої зусилля для спільної роботи. Ці особливості привели формування різної ментальності та соціально-економічної організації народів.
Переважну більшість українського народу наприкінці XVIII ст. складали селяни, які здавна працювали коло землі, жили в мальовничих селах і не поспішали змінити їх на міські оселі. Промислова революція поступово впливала на цю ситуацію, однак і наприкінці XIX ст.селяни становили 95% населення України.