Європейська криза 1939 року і викликані ним дипломатичні ініціативи: англо-французькі гарантії країнам Східної Європи, переговори між СРСР, Великобританією і Францією, радянсько-німецький пакт про ненапад. Гарантії з'явилися у відповідь реакцією урядів Чемберлена і Даладьє на ліквідацію Чехословаччини Німеччиною і пішли викликають акції Гітлера по відношенню до Польщі і Румунії. Як свідчать архівні документи, вони не мали реального змісту і призначалися для того, щоб стримати Гітлера і заспокоїти громадськість. Незабаром пішли англо-франко-радянські переговори, які за певних умов могли привести до створення великого антинімецьких союзу, але в силу цілого ряду обставин переговори завершилися безрезультатно. Однією з причин невдачі переговорів було небажання Великобританії і Франції йти на тісне військово-політичне співробітництво з СРСР і прагнення домовитися з Німеччиною за рахунок Польщі, використовуючи для цього політику умиротворення. Автор на основі архівних документів аналізує дипломатичну боротьбу навесні і влітку 1939 р і намагається дати відповідь на питання, чому не вдалося створити антинімецький союз за участю в ньому великих держав. Його освіта дозволила б зупинити агресора нацистську Німеччину і не допустити глобальної катастрофи. Однією з найбільш дискусійних проблем передісторії війни є радянсько-німецький пакт про ненапад. Аналіз документів та новітні публікації дозволяють автору зробити висновок, що ініціатива укладення пакту, як і секретного додаткового протоколу до нього, виходила від німецької сторони. Що стосується СРСР, то Сталін вагався і аж до середини серпня 1939 р не приймав остаточного рішення. Інший висновок, який робить автор на основі аналізу альтернатив 1939 р пакт Молотова-Ріббентропа не вплинув вирішальним чином на рішення Гітлера напасти на Польщу і розв'язати Другу світову війну.
Первое государство русского народа Киевская Русь просуществовала около 300 лет. Это была федерация княжеств, которой управлял совместно род Рюриковичей. конце тридцатых годов XIII в. на Русь обрушились монголо-татары, и она почти на 250 лет попала в зависимость от Золотой Орды В силу ряда факторов на место политического лидера в начале XIV в. выдвинулась Москва, что объясняется ее выгодным географическим положением, и дальновидной политикой ее князей.XVII-XVIII вв. стали новым периодом в истории России, когда при сохранении феодального строя и даже его укреплении началось формирование капиталистического уклада.Временем серьезных преобразований, охвативших все стороны государственной и общественной жизни, стала эпоха Петра I. Усилия Петра I дали блестящие результаты, хотя достигнуты они были путем насилия и эксплуатации народа. Их главным итогом стало превращение страны в морскую державу, что позволило значительно ускорить ее развитие, обеспечить достойное место среди европейских государств.Правление Екатерины II называют «золотым веком дворянства» и «просвещенным абсолютизмом», так как императрица завершила процесс оформления дворянства в привилегированное сословие.
Первое государство русского народа Киевская Русь просуществовала около 300 лет. Это была федерация княжеств, которой управлял совместно род Рюриковичей. конце тридцатых годов XIII в. на Русь обрушились монголо-татары, и она почти на 250 лет попала в зависимость от Золотой Орды В силу ряда факторов на место политического лидера в начале XIV в. выдвинулась Москва, что объясняется ее выгодным географическим положением, и дальновидной политикой ее князей.XVII-XVIII вв. стали новым периодом в истории России, когда при сохранении феодального строя и даже его укреплении началось формирование капиталистического уклада.Временем серьезных преобразований, охвативших все стороны государственной и общественной жизни, стала эпоха Петра I. Усилия Петра I дали блестящие результаты, хотя достигнуты они были путем насилия и эксплуатации народа. Их главным итогом стало превращение страны в морскую державу, что позволило значительно ускорить ее развитие, обеспечить достойное место среди европейских государств.Правление Екатерины II называют «золотым веком дворянства» и «просвещенным абсолютизмом», так как императрица завершила процесс оформления дворянства в привилегированное сословие.