Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
Римская школа имела развитую систему образования и в это ее общее с современной школой.
Но есть отличия:
• Римляне до 7 лет получают образование дома
• После 7 лет они идут в школы, в которых участся и мальчики и девочки, как в наших современных школах.
• Школы были для свободных людей – там обучались и дети свободных граждан, и дети бывших рабов
• Во многих школах преподавали греческий язык, потому что владельцами частных школ были были бывшие рабы-греки
• Одним из главных уроков было ораторское искусство для юношей 16-18 лет, но такие уроки могли посещать только знатные дети
• Начальная школа была 5летней
• В начальной школе преподавало 2 учителя. Один был литератор (обучал чтению и письму), а другой – калькулятор (обучал арифметике при пальцев или камушек).
• Учебный год всегда начинался в марте
• Каникулы были летом и немного осенью
• Школы не имели отдельного помещения, они его арендовывали в частных постройках
• В школьных классах не было мебели, только табуреты для школьников и кафедры для учителя – столов там не было
• Дети из малообеспеченных детей заканчивали свое обучение в 12 лет (но девочки продолжали учиться дома)
• Уроки были такие: медицина, музыка, танцы, пение, география, риторика, драматургия, философия, астрономия и геометрия + изучали истории древних цивилизаций и развитие философии в форме игры
Отсюда становится понятно, что у нас с римлянами общего, а что различно.
Объяснение:
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
Римская школа имела развитую систему образования и в это ее общее с современной школой.
Но есть отличия:
• Римляне до 7 лет получают образование дома
• После 7 лет они идут в школы, в которых участся и мальчики и девочки, как в наших современных школах.
• Школы были для свободных людей – там обучались и дети свободных граждан, и дети бывших рабов
• Во многих школах преподавали греческий язык, потому что владельцами частных школ были были бывшие рабы-греки
• Одним из главных уроков было ораторское искусство для юношей 16-18 лет, но такие уроки могли посещать только знатные дети
• Начальная школа была 5летней
• В начальной школе преподавало 2 учителя. Один был литератор (обучал чтению и письму), а другой – калькулятор (обучал арифметике при пальцев или камушек).
• Учебный год всегда начинался в марте
• Каникулы были летом и немного осенью
• Школы не имели отдельного помещения, они его арендовывали в частных постройках
• В школьных классах не было мебели, только табуреты для школьников и кафедры для учителя – столов там не было
• Дети из малообеспеченных детей заканчивали свое обучение в 12 лет (но девочки продолжали учиться дома)
• Уроки были такие: медицина, музыка, танцы, пение, география, риторика, драматургия, философия, астрономия и геометрия + изучали истории древних цивилизаций и развитие философии в форме игры
Отсюда становится понятно, что у нас с римлянами общего, а что различно.