Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші
В сфере социально-экономического развития особое внимание уделяется основному вопросу внутренней политики дореформенной России – крестьянскому вопросу. Это связано с анализом деятельности десяти крестьянских комитетов и законодательства по ограничению крепостного права, реформы государственной деревни, введения инвентарей в западных губерниях, осознанию императором невозможности безземельного освобождения крепостных крестьян. В промышленной отрасли – исследование механизмов воздействия правительства на экономическую жизнь России, проблема начала промышленного переворота, связанного с активным внедрением в производство и транспорт паровых двигателей, в финансовой – выявление роли императора Николая I при проведении реформы Канкрина.
В сфере социально-политического развития наиболее актуальные аспекты – проблема кодификации, создание «Свода законов Российской империи», изучение ранее не публиковавшихся записок М.М. Сперанского за период 1825–1839 гг., реформирования сословного деления общества, укрепления дворянства, появления нового сословия почетных граждан. Исследуются также особенности имперской политики России в области национального вопроса. культуры и искусства.
Вели́кі географі́чні відкриття́ — у всесвітній історії період XV—XVII століть, в ході якого європейські народи здійснили географічні відкриття майже в усіх регіонах Земної кулі. Були знайдені нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океанії. Європа дала початок загальнопланетарній глобалізації й вестернізації, докорінно змінивши політично-економічну й соціально-культурну карту старого світу. Передовими країнами цього періоду були Португалія і Кастилія (Іспанія), наприкінці періоду — Англія, Франція, Голландія. Рушіями відкриттів були поширення християнства і боротьба з ісламом, розширення володінь і пошук ресурсів (дорогоцінних металів, прянощів, рабів, інших товарів). Європейці отримали нові знання в багатьох галузях науки: навігації, географії, астрономії, етнографії, військової справи, економіки тощо. Християнство перетворилося на панівну релігію планети, завдяки діяльності єзуїтів, домініканців та інших чернечих орденів. Європейські держави заснували заморські торговельні факторії та колонії, поступово вступивши в епоху колоніалізму й імперіалізму. Відбулося невідоме до того часу переміщення осіб, змішання і нищення культур, освоєння і розвиток невідомих територій. Видатними діячами, які здійснили цивілізаційний прорив Європи у цей період, були Христофор Колумб, Васко да Гама, Педру Алвареш Кабрал, Бартоломеу Діаш, Фернан Магеллан, Франциск Ксав'єр, Афонсу де Албукерке, Франсіско Пісарро, Ернан Кортес, Мігель Лопес де Легаспі, Франсіско де Орельяна та інші
В сфере социально-экономического развития особое внимание уделяется основному вопросу внутренней политики дореформенной России – крестьянскому вопросу. Это связано с анализом деятельности десяти крестьянских комитетов и законодательства по ограничению крепостного права, реформы государственной деревни, введения инвентарей в западных губерниях, осознанию императором невозможности безземельного освобождения крепостных крестьян. В промышленной отрасли – исследование механизмов воздействия правительства на экономическую жизнь России, проблема начала промышленного переворота, связанного с активным внедрением в производство и транспорт паровых двигателей, в финансовой – выявление роли императора Николая I при проведении реформы Канкрина.
В сфере социально-политического развития наиболее актуальные аспекты – проблема кодификации, создание «Свода законов Российской империи», изучение ранее не публиковавшихся записок М.М. Сперанского за период 1825–1839 гг., реформирования сословного деления общества, укрепления дворянства, появления нового сословия почетных граждан. Исследуются также особенности имперской политики России в области национального вопроса. культуры и искусства.