Задание 1. Установите правильную последовательность тюркских государств согласно их хронологических периодов. ответы можно записать цифрами и буквами А) Найманы, кереиты и жалаиры 1) Б) Кыпчакское ханство 2) В) Государство Караханидов 3)
Задание 2. Заполните сравнительную таблицу сходства и различия социального и административного устройства государств. ответы можно записать буквами и цифрами.
А) Караханиды Б) Сходства В) Найманы, кереиты и жалаиры Различия
Различия
1) Возникло раннефеодальное государство во главе с Сатук Богра-ханом 2) Население ханства разделялось на тысячи, сотни и десятки. 3) Провозглашение ислама государственной религией в 960 году 4) Кочевое и полукочевое скотоводство, земледелие и торговля на ВШП 5) Во главе государства стоял хан, ханство делилось на улусы
Задание 3. Установите соответствие между терминами и их значением. ответы можно записать цифрами и буквами
Термин Значение 1) Икта А) Тюркский феодал, владелец икты в государстве Караханидов 2) Иктадар Б) Земельное владение исламского духовенства у Караханидов 3) Вакф В) Частное землевладение, облагаемое государственным налогом 4) Мульк Г) Земельное владение с правом сбора налогов у Караханидов
Задание 4. Классифицируйте историческое значение кыпчаков в истории средних веков. ответы можно записать цифрами и буквами
1. Политическое значение
2. Социальное значение
3. Культурное значение
А) Кыпчаки являются предками казахов, татар, башкир Б) Огромная территория Южной России, Казахстана и Украины в XI – XIII вв. получила название «Дешт-и-Кыпчак» В) Большинство кыпчаков верили в Тенгри, культ предков и почитание коня.
Различия в подходах были вызваны борьбой за власть между президентом Б.Н. Ельциным и Верховным советом: каждый из них предлагал такую модель государства, при которой он оказывался главным.Парламентская или президентская республика. При парламентской главным является премьер министр, назначаемый голосованием фракций парламента.Президент -номинальная фигура. При президентской форме главой является президент, он назначает премьер министра и правительство, и может их отстранить в любой момент...народные депутаты настаивали на парламентской форме, либералы на президентской.
У 1054 р. стався розрив між папством і східною церквою, що поклав початок роздільного існування двох церков – римо-католицької (грец. вселенської) і православної. Насправді, церкви на латинському Заході і грецькому Сході вже давно розвивалися відокремлено, а затяжні схизми, тобто розколи єдиної церкви, траплялися і раніше. Багато в чому протистояння східної і західної церков визначалося як різними уявленнями про взаємини світської і духовної влади, так і суперництвом римського папи та константинопольського патріарха. Істотну роль у загостренні взаємин Риму та Константинополя грали політичні чинники – такі, як відродження Римської імперії на Заході і боротьба імперії і папства проти Візантії на півдні Італії в першій половині XI ст. Разом з тим, між латинською і грецькою церквами до середини XI ст. накопичилися і значні відмінності в тлумаченні християнського віровчення.
Мабуть, ще в боротьбі з варварами-аріанами, відстоюючи повну рівність Христа Богові Отцеві, на заході до Нікейського символу віри стали додавати filioque (лат.: «і від Сина»), стверджуючи, таким чином, похождення Святого Духа не тільки від Бога Отця, а й від Сина. Наприкінці VIII ст. з ініціативи Карла Великого це додавання було прийнято під франкської імперії, а на початку XI ст. затверджено папством.
У першій половині XI ст. на Заході остаточно оформилося вчення про пресуществленіє, тобто про б перебування тіла і крові Христа в хлібі і вині, використовуваному в таїнстві Євхаристії. Якщо на Сході вважали, що тіло і кров присутні в хлібі і вині лише духовно, то на Заході зміцнилася думка, згідно з яким при відправленні таїнства хліб і вино перетворюються на справжні кров і плоть які віруючі, за словами одного з теологів, буквально «пережовують зубами». На підставі вчення про пресуществленіє в XIII ст. було обгрунтовано і відмінність між причастям мирян і духовенства, також поглибити догматичні суперечності, що розділяли католицьку і православну церкву. Якщо в хлібі і вині присутня справжня кров і плоть Христа, іншими словами сам Христос, то і в хлібі окремо і у вині окремо наявна весь відразу. Католицькі теологи визнали тому можливим причащати мирян одним хлібом, священиків ж – як і
Відповідь:
Различия в подходах были вызваны борьбой за власть между президентом Б.Н. Ельциным и Верховным советом: каждый из них предлагал такую модель государства, при которой он оказывался главным.Парламентская или президентская республика. При парламентской главным является премьер министр, назначаемый голосованием фракций парламента.Президент -номинальная фигура. При президентской форме главой является президент, он назначает премьер министра и правительство, и может их отстранить в любой момент...народные депутаты настаивали на парламентской форме, либералы на президентской.
Пояснення:
Відповідь:
У 1054 р. стався розрив між папством і східною церквою, що поклав початок роздільного існування двох церков – римо-католицької (грец. вселенської) і православної. Насправді, церкви на латинському Заході і грецькому Сході вже давно розвивалися відокремлено, а затяжні схизми, тобто розколи єдиної церкви, траплялися і раніше. Багато в чому протистояння східної і західної церков визначалося як різними уявленнями про взаємини світської і духовної влади, так і суперництвом римського папи та константинопольського патріарха. Істотну роль у загостренні взаємин Риму та Константинополя грали політичні чинники – такі, як відродження Римської імперії на Заході і боротьба імперії і папства проти Візантії на півдні Італії в першій половині XI ст. Разом з тим, між латинською і грецькою церквами до середини XI ст. накопичилися і значні відмінності в тлумаченні християнського віровчення.
Мабуть, ще в боротьбі з варварами-аріанами, відстоюючи повну рівність Христа Богові Отцеві, на заході до Нікейського символу віри стали додавати filioque (лат.: «і від Сина»), стверджуючи, таким чином, похождення Святого Духа не тільки від Бога Отця, а й від Сина. Наприкінці VIII ст. з ініціативи Карла Великого це додавання було прийнято під франкської імперії, а на початку XI ст. затверджено папством.
У першій половині XI ст. на Заході остаточно оформилося вчення про пресуществленіє, тобто про б перебування тіла і крові Христа в хлібі і вині, використовуваному в таїнстві Євхаристії. Якщо на Сході вважали, що тіло і кров присутні в хлібі і вині лише духовно, то на Заході зміцнилася думка, згідно з яким при відправленні таїнства хліб і вино перетворюються на справжні кров і плоть які віруючі, за словами одного з теологів, буквально «пережовують зубами». На підставі вчення про пресуществленіє в XIII ст. було обгрунтовано і відмінність між причастям мирян і духовенства, також поглибити догматичні суперечності, що розділяли католицьку і православну церкву. Якщо в хлібі і вині присутня справжня кров і плоть Христа, іншими словами сам Христос, то і в хлібі окремо і у вині окремо наявна весь відразу. Католицькі теологи визнали тому можливим причащати мирян одним хлібом, священиків ж – як і
Пояснення: