Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність Тільки християнізація могла дати Русі "перепустку" до родини європейських народів, а язичництво прирікало на ізоляцію та ворожість з боку християнізованих сусідів, які ставилися до язичників як до нелюдей.Наростаюча соціальна неоднорідність, а також мінливі духовні запити еліти суспільства створювали умови для переходу до більш складної світоглядної системи.
Наслідки
Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Прийняття християнства мало позитивні наслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали.Значний поштовх також дала нова ідеологія піднесенню давньоруської культури.на Русі почали влаштовувати школи й книгописні майстерні, і незабаром східнослов’янська країна стала однією з найкультурніших у середньовічній Європі.Запровадження християнського віровчення зробило можливими рівноправні й плідні взаємовідносини між нею та Візантією, Германією й іншими державами.Церква активно сприяла розвитку давньоруської архітектури та образотворчого мистецтва.
Протестанты – это часть христиан, которые не согласны с католическими принципами богослужения и некоторыми вопросами теологии.В 16 веке в Западной Европе, значительная часть верующих отделилась от Римско-католической церкви.
Объяснение:
Дело в том, что в средние века церковь вмешивалась во все дела граждан, в том числе личные или бытовые. За всю работу приходилось платить служителям церкви, они обогащались и росло социальное неравенство. Тогда основателем нового движения выступил Мартин Лютер, немецкий теолог и священник. Он вывел главную теорию протестанства- принцип "sola fide"(только с веры). Он гласит, что никто на свете не может человеку кроме него самого.
Причини:
Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність Тільки християнізація могла дати Русі "перепустку" до родини європейських народів, а язичництво прирікало на ізоляцію та ворожість з боку християнізованих сусідів, які ставилися до язичників як до нелюдей.Наростаюча соціальна неоднорідність, а також мінливі духовні запити еліти суспільства створювали умови для переходу до більш складної світоглядної системи.
Наслідки
Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Прийняття християнства мало позитивні наслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали.Значний поштовх також дала нова ідеологія піднесенню давньоруської культури.на Русі почали влаштовувати школи й книгописні майстерні, і незабаром східнослов’янська країна стала однією з найкультурніших у середньовічній Європі.Запровадження християнського віровчення зробило можливими рівноправні й плідні взаємовідносини між нею та Візантією, Германією й іншими державами.Церква активно сприяла розвитку давньоруської архітектури та образотворчого мистецтва.
Протестанты – это часть христиан, которые не согласны с католическими принципами богослужения и некоторыми вопросами теологии.В 16 веке в Западной Европе, значительная часть верующих отделилась от Римско-католической церкви.
Объяснение:
Дело в том, что в средние века церковь вмешивалась во все дела граждан, в том числе личные или бытовые. За всю работу приходилось платить служителям церкви, они обогащались и росло социальное неравенство. Тогда основателем нового движения выступил Мартин Лютер, немецкий теолог и священник. Он вывел главную теорию протестанства- принцип "sola fide"(только с веры). Он гласит, что никто на свете не может человеку кроме него самого.