³³³Задание №1 :Заполни данную таблицу в тетради указывая верно ответы Вопрос ответ

1. Где возникла китайская цивилизация 1б

2. Кем был китайский император 1б

3. Когда возникло китайское государство 1б

4. На сколько частей делились сельские общины 1б

5.Назови достижение Древнего Китая (не менее 4-ех) 4 б

6.Заполни схему « Имя философа –идеи»

Сучасному українцю доступні найрізноманітніші продукти харчування, тому ми рідко замислюємося про те, що раціон наших предків був куди скромніший. Ще кілька століть тому звичні нам помідори вважали отрутою, а картоплі українці не знали до другої половини XVIII століття. Але, звичайно, зробити харчування різноманітним намагалися всі. Навіть такі зайняті в походах і битвах люди, як запорізькі козаки. Про козацьку кухню ми сьогодні і поговоримо.

Військовий стиль життя козаків, особливо в Запорозькій Січі, не включав у себе великих турбот про харчування. Козаки самі готували собі їжу. Їжа готувалася тричі на день кухарем та його помічниками у чавунних чи мідних казанах у кожному курені. Посуд був зазвичай дерев’яний.

Однією з особливостей харчування козаків було незначне споживання печеного хліба, адже борошно не завжди було в достатній кількості. Крім того, випікання хліба вимагало великої кількості людей, значних витрат праці й часу. Популярною їжею на Січі були кашоподібні страви з різних зернових. До столу подавали: соломаху, тобто житнє борошно, густо зварене з водою й засмажене олією; тетерю — рідку пшоняну кашу, до якої під час кипіння додавалося кисле житнє тісто, у крутому вигляді тетеря вживалася з риб’ячою юшкою, жиром, молоком чи просто водою. Тетеря подавалась до обіду й була улюбленою стравою козаків. Ще споживали щербу — рідко зварене борошно на риб’ячій юшці й братко, рідку пшоняну кашу з домішкою пшеничного чи будь-якого іншого прісного тіста замість кислого житнього

Їжа запивалася різними напоями з посуду, який називали михайликом чи коряком, місткістю від 3 до 5 наших чарок. Рідка страва їлася ложками, тверда — бралася руками.

Аз-Захир Бейбарс аль-Бундукдари (араб. الظاهر بيبرس البندقداري‎; 1223 или 1225 — 1 июля 1277, Дамаск) — мамлюкский султан Египта и Сирии (1260—1277) из династии Бахритов. Наиболее значительные успехи в отражении агрессии Иранского ильханата и крестоносцев Запада были достигнуты при султане Бейбарсе, выдающемся полководце Ближнего Востока, который получил в народе, прозвище Абу́ль-Футу́х, то есть «Отец побед». Также известен как Бейбарс I.

Бейбарс I

араб. الظاهر بيبرس البندقداري‎

Египетский султан Бейбарс I

Египетский султан Бейбарс I

Мамлюкский султан Египта и Сирии

1260 год — 1 июля 1277 года

Предшественник

Кутуз

Преемник

Саид Берке - хан

Рождение

1223 год или 1225 год

Дешт-и Кипчак

Смерть

1 июля 1277

Дамаск

Место погребения

Библиотеки аз-Захирия, Дамаск

Род

Бахри

Дети

сыновья: Саид Берке-хан, Саламыш, Масуд Хадар

Отношение к религии

ислам, суннизм

Сражения

Седьмой крестовый поход

Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе

У этого термина существуют и другие значения, см. Бейбарс.

Бейбарс находился на престоле 17 лет (с 1260 года по 1277 год). Им было сделано многое для того, чтобы превратить Египет в могущественную державу. Строились каналы и судостроительные верфи, военные укрепления на границах страны, дворцы, и мечети в Каире, развивались ремесла, земледелие, науки, торговля, искусство. Известен успешными войнами в Палестине и Сирии против монгольских ильханов Ирана и европейских крестоносцев.