Задание 1.Заполните пропуски в тексте.
Своеобразием отличалось зодчество . Так как город находился на окраине Руси, то значительное развитие получило здесь строительство. В 1330 году вблизи города была построена каменная крепость , ставшая одним из крупнейших военных сооружений страны. В самом городе был возведён большой каменный , общая длина стен которого составляла около 9 км.
Задание 2.
как самобытное культурное явление появились на Руси в конце XIV века. Он стал частью внутреннего убранства русского . , поставленные в несколько рядов, образуют стену, отделяющую от остальной части церкви. В нижнем ряду помещается святого или праздника, в честь которого возведён данный . Далее следует ряд , в центре которого изображается , а по бокам в молитвенных позах – Богоматерь, Иоанн Предтеча, апостолы, арханг
Студентське життя у багатьох, як правило, асоціюється з гуртожитком, зубрінням, напів голодним існуванням і звичайно веселощами. Якщо звернутися до періоду Середньовіччя і пізніших епох, то стає ясно що все не так вже й змінилося. Ось тільки за провину учнів карали багатьма або обряд посвячення в студенти більше нагадував знущання. Вважалося, що заняття краще запам'ятовується, якщо студента періодично бити збереглося дуже багато середньовічних посібників в яких учні рекомендувалося побити,пороти
Батогом або тягати за вуха. Перепадало деяким особам королівської крові. Хоча у англійських принців які не виявили ретельності, поруч не завжди знаходився хлопчик для биття, які брали на себе весь гнів викладачів. Традиція посвята у студенти була дуже популярною і в середньовіччі, і в більш пізні епохи. У посібнику для студентів"Manule Scolarium", датованим кінцем 15 століття, наводиться опис процедури посвячення молодого юнака, що більше нагадує знущання. Його били, стригли нігті тупими ножицями, змушували пити сечу. Весело бути всім, крім того, над ким знущалися. На лекціях також було місце для веселощів. Одного разу, в 16 столітті в Оксфорді, після чергової п'ятихатки студент і заснув прямо на занятті. Знаменитий поет Річард Корбет, який був викладачем в університеті, порізав на шматки шовкові панчохи сплячого. Дуже часто тяга до знань призводило до того, що студенти, який не задовольнившись практикумпо анатомии вдень, відправлялися викопувати трупи вночі, щоб продовжити вивчення людського тіла. Деяке крали трупи. Німецький письменник Томас Платтер старший , який жив у 16ст. Розповідав, як будучи студентом крав свіжу закопани труби з кладовища тим самим доводячи до сказу доглядачів. Доходило до того що охоронці побачивши когось біля могили, стріляли з арбалетів без попередження. Мабуть в усі часи любили повеселитися і випити.
Объяснение:
1316—1341 pp. — князювання Великого князя Гедиміна.
1324 p. — похід князя Гедиміна на Київське князівство.
1345—1377 pp. — князювання великого князя Ольгерда.
1349 p. — загарбання польськими феодалами більшої частини Галичини.
1352 p. — розділ між Польщею і Великим князівством Литовським земель Галицько-Волинської Русі. Приєднання до Польщі Галичини і частини Поділля, а до Великого князівства Литовського — Волині й Берестейської землі.
1362 p. — приєднання Київщини, Переяславщини і частини Чернігово-Сіверщини до Великого князівства Литовського.
1363 p. — перемога військ Великого князівства Литовського над ординцями в урочищі Сині Води (Поділля) і вигнання їх з українських земель.
1377—1392 pp. — князювання Ягайла Ольгердовича (з 1386 р. — польський король).
1377 p. — загарбання польськими феодалами частини Волині.
1385 p. — Кревська унія. Об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського.
1387 p. — перехід Галичини під владу Польщі. Утвердження католицької церкви у Великому князівстві Литовському.
1392—1430 pp. — князювання Великого князя Вітовта у Литві.
1401—1404 pp. — виступ подільського князя Свидригайла Ольгердовича проти Польщі.
1413 p. — Городельська унія між Литвою і Польщею.
1415—1420 pp. — створення в Литві окремої від московської православної митрополії на чолі з київським митрополитом Григорієм Цамблаком.
1416 p. — напад на Київ татарської орди Едигея і руйнування міста.
1432—1440 pp. — Князювання Сигізмунда Кейстутовича
1440 p. — відновлення Київського князівства (Переяславщина, південні землі Чернігово-Сіверщини і Волинського князівства).
1447 р. — привілей Казимира Ягайловича, що розширив права феодалів. Початок законодавчого оформлення закріпачення селян.
1452 р. — смерть князя Свидригайла. Включення до складу Литви Волинського князівства.
1471 р. — ліквідація Київського князівства. Призначення в Київ литовського намісника Мартіна Гаштовта.
1482 р. — руйнування Києва ордами кримського хана Менглі-Гірея.
1490—1492 pp. — селянські повстання проти шляхти під проводом Мухи в Галичині.
1494—1496 pp. — надання Києву магдебурзького права.
1490-ті роки — перші згадки в документальних джерелах про українських козаків.
1503 р. — приєднання до Московського князівства Чернігово-Сіверської землі.
1508 р. — повстання українських козаків і шляхти під проводом князя Михайла Глинського.
1529 р. — перший Литовський статут.
1542—1544 pp. — заснування у Львові перших братств.
1550—1563 pp. — гетьманування Дмитра Вишневецького — першого відомого в історії України козацького гетьмана.
1552—1556 pp. — заснування Запорізької Січі на о. Мала Хортиця. Похід Д. Вишневецького (Байди) в Крим.
1557 р. — прийняття у Литві "Устави на волоки".
1566 р. — другий Литовський статут.
1569 р. — Люблінська унія. Створення Речі Посполитої.
1572 р. — формування козацького реєстрового війська.
1581 р. — видання Острозької Біблії.
1588 р. — третій Литовський статут.
1590-ті pp. — перші козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка.
1596 р. — Берестейська церковна унія.
1610-ті pp. — козацькі морські походи П. Сагайдачного.
1616—1622 pp. — гетьманування Петро Конашевича-Сагайдачного.
1621 р. — битва під Хотином.
1625—1638 pp. — козацько-селянські повстання на чолі з М. Жмайлом, Т. Трясилом, І. Сулимою, Я. Острянином.
1635 р. — взяття козаками на чолі з І. Сулимою польської фортеці Кодак.
1638 р. — ухвалення польським сеймом "Ординації Війська Запорізького".