Задание 2. Сопоставьте исторические личности и события, происходившие в период их правления ( )

Людовик XIV Петр Великий Юнлэ Токугава

1 Ужесточил политические функции власти

2 К власти в Японии пришел в 1598 году

3 Абсолютизм достиг расцвета во Франции

4 После создания единого государства въезд иностранцев в страну был запрещен

5 Развернул в государстве масштабные реформы, с целью модернизации уклада жизни

6 «Государство – это я!»

7 Заложил новую столицу государства

8 Расширил границы Китая, присоединил Тибет и Индокитай

​

Антанта (фр. entente — согласие) — военно-политический блок , франции и россии, иначе именовавшийся «тройственным согласием» ; сложился в основном в 1904—1907 и завершил размежевание великих держав накануне первой мировой войны. термин возник в 1904 первоначально для обозначения -французского союза, при чём употреблялось выражение l’entеnte cordiale («сердечное согласие» ) в память кратковременного -французского союза в 1840-х гг. , носившего то же название. создание антанты было реакцией на создание тройственного союза и вообще на усиление германии и попыткой не допустить её гегемонии на континенте, первоначально со стороны россии (франция изначально занимала антигерманскую позицию) , а затем и со стороны . последняя перед лицом угрозы германской гегемонии была вынуждена оставить традиционную политику «блестящей изоляции» и перейти к — впрочем, тоже традиционной — политике блокирования против самой сильной державы континента. особенно важным стимулом для такого выбора послужила германская военно-морская программа, а также колониальные притязания германии. в германии, в свою очередь, такой поворот событий был воспринят как «окружение» и послужил стимулом для новых военных приготовлений, воспринимавшихся как сугубо оборонительные

 

 
1.2 Ордерна система елліністичної архітектури 
В архітектурі еллінізму, так само як і в попередній грецькій архітектурі, панує ордерна система: 
Пристосований до нових містобудівних задач і до нових видів споруджень грецький ордер втрачає в епоху еллінізму строгість форм. Доричний і іонічний ордери відтепер не тільки вільніше сполучаються один з одним (наприклад, двох'ярусна колонада — унизу дорична, вгорі іонічна в перистилі храму Афіни в Пергамі), але і змішуються у своїх елементах, наприклад іонічна колоннада з доричним чи антаблементом триглифний фриз із зубчиками . 
Коринфський «ордер» не одержує ще широкого розповсюдження в якості самостійної архітектурної системи і застосовується головним чином чи у інтер'єрі чи в архітектурі «малих форм». Виключення представляє єдине велике спорудження— Олімпейон в Афінах ; добудоване вже в епоху панування римлян. У коринфську капітель часто вводяться елементи східних стилів: наприклад єгипетського у Вежі Вєтров у Афінах чи перського в так називаному портику Биків на острові Делосе; у композицію коринфських капітелей пропилеї в Елевсині були введені зображення крилатих грифонів з тулубом лева. Проникання цих елементів у класичну систему грецького ордера свідчить про зворотний вплив східного мистецтва на грецьке. Характерним нововведенням в обробці ордера було широко розповсюджене часткове каннеліровання колони тільки в її верхній частині (близько 2/3 висоти).(5,156) 
Широке і різноманітне застосування одержують перистилі, тобто криті колонади, що оточують архітектурно організований відкритий простір, будь то площа дворик чи двір житлового будинку. Перистильні композиції стають характерною рисою елліністичного міста, його ансамблів і житлових будинків. 
Зміна смаків і застосування ордерів у перистильних композиціях відбилося на домірності його частин. Колони одержують велику стрункість не тільки в перистильних, але й у периптеральних композиціях (у перистилях відношення діаметра доричної колони до її висоти стає менше 1/7, у періптерах доходить до 1/7, в іонічних колонах — до 1/10). 
Стрункість і легкість колон поєднуються зі значним розширенням інтерколумнієм до 4D в перистильних композиціях і до 3,5 D в периптеральних. Висота капітелей і антаблемента в ордерах також значно зменшується. Деталі ордерів, особливо в перистилях, відрізняються граціозністю і витонченістю архітектурного пророблення, складністю контуру обломів, тонкістю профілювання й орнаментальних порізок, близької за своїм характером до пророблення деталей інтер'єра. 
Обробка квадровой стіни за до членування її ордером пілястр чи напівколон одержує в елліністичний період майже таке ж широке поширення, як і перистиль.(7,45) 
У відношенні матеріалів і конструкцій елліністичне будівництво мало чим відрізняється від будівництва попередньої епохи, якщо не вважати удосконалення транспортних і вантажопідйомних механізмів і більш широкого застосування різноманітних лицювальних матеріалів. Відомі також одиничні приклади клинчатих арок і циліндричних зводів. 
У прямому зв'язку з будівництвом багатих житлових будинків, палаців і вілл знаходиться розвиток садово-паркового і прикладного мистецтв — декоративної скульптури, різьблення на дорогоцінних і напівкоштовних каменях, металлопластинки, теракотових статуеток, посуду і меблів. Особливо славилася своїми великими і чудовими парковими ансамблями, розташований в центрі міста, Олександрія Єгипетська (Мусейон і гай Дикастеріона) і Антіохія в Передній Азії з її відомим усьому грецькому світу парком Дафни, що досягав 80 стадій в окружності (близько 15 км). Парки елліністичних міст прикрашалися фонтанами, басейнами, декоративною скульптурою, гротами, портиками, альтанками і т.п.