Задание 2. Сравните развитие культуры Руси до и после распада Древнерусского государства по линиям сравнения, указанным в таблице. На основании сравнения сделайте вывод. Линии сравнения До раздробленности После раздробленности
1. Глава Русской православной церкви и место, где находилась его резиденция.
2. Наличие единого языка для всей Руси.
3. Храмы, построенные в данный период (перечислить известные вам), с указанием места.
4. Распространение летописания (вспомните о городах, где создавались летописи).
ВЫВОД:

яскравою сторінкою середніх віків були хрестові походи. 27 листопада 1095  р. папа римський уран  іі у  клермоні  закликав християн звільнити гроб господній. у святу землю рушило християнське воїнство від простих людей до монархів. в результаті першого хрестового походу в палестині постали чотири держави хрестоносців. загалом відбулося вісім походів. проте вже четвертий показав, що ідея священної війни проти ворогів християнства втратила будь-яку привабливість, а хрестовий рух втратив сенс. у 1291  р. пала остання фортеця хрестоносців у палестині.

хрестові походи породили таке явище як духовно-рицарські ордена. які стали вагомими чинниками середньовічної історії.

у хііі  ст. католицька церква досягла вершини своєї могутності. але саме в цей час їй стала загрожувати давня небезпека – єресь. різні єретичні вчення швидко ширилися європою. для боротьби проти них церква застосовувала будь-які засоби: переконання, проповіді, інквізицію, хрестові походи. але приборкати єресь церква так остаточно і не змогла.

хіv  ст. стало кризовим для католицької церкви.    папи римські втрачають свою колишню могутність. навіть на 70 років потрапляють у полон до французьких королів (авіньйонське  полонення). остаточно могутність пап підірвала велика схизма.

розбрат у церкві примусив задуматися. чи правильним шляхом йшло суспільство до бога. знову спалахнув рух єретиків. найсильніший рух за оновлення церкви спалахнув у чехії і був пов`язаний з вченням яна гуса. хоча рух вдалося приборкати, негаразди католицької церкви на цьому не скінчилися. але то вже інша історія.

культура середньовіччя була тісно пов’язана з релігією і церквою. бо саме релігія визначала світогляд середньовічної людини.

перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «каролінгського відродження» (період правління карла великого).

у наступні два століття (іх-х  ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вона „замкнулася” за мурами монастирів. тут за мурами роздуми монахів породили схоластику – метод логічного мислення і пізнання. схоласти прагнули пізнати, як взаємозв’язані бог, всесвіт і людина. вершиною середньовічної схоластики стала діяльність  фоми аквінського  (1225 – 1274).

освічених людей у середні віки було відносно небагато. піднесення європи, що почалось у x  ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. освіта почала виходити за межі монастирів. починаючи з xi  ст. в європі зароджувалися вищі школи, що їх згодом назвали університетами. у них вивчали сім “вільних наук” — граматику, риторику, діалектику, арифметику, ію. остання містила ію, астрологію, музику. перші три науки складали “тривіум”, наступні чотири — “квадривіум”.

зосередженість у середні віки на вивченні лише святого письма не задовольняла людей, які замислювалися над пізнанням навколишнього світу. так у середні віки зароджуються дослідні знання, які стали підґрунтям для виникнення науки.

у середні віки була багатою літературна творчість. вона брала свій початок з героїчного епосу раннього середньовіччя. рицарські романи, поезія трубадурів і мінезингерів стали візитними картками епохи.

у середні віки книги були рідкістю. вони були дорогими і переписувалися від руки. але наприкінці середніх віків сталася справжня революція. завдяки поширенню паперу і винаходу книгодрукування (1445  р.)  йоганом  гутенбергом  книга стала доступної для більш широкого круга людей.

xi – xv  ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний.  перший стиль — романський — панував у xi – xii  ст., другий — готичний — у xii – xv  ст. ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

середньовічні храми прикрашалися фресками, іконами, скульптурами, згодом стали використовуватися і вітражі.

у хіv-хv  ст. почалася епоха відродження. батьківщиною її в силу історичних обставин стала італія. в основі культури відродження був гуманізм. на той час під гуманізмом розумілося все те, що є зрозуміти і вивчити людину. культура відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину і її чесноти. людина була поставлена у центрі  світотворення.

  прочтай   поймешь 

Xvii век принес многочисленные испытания россии и ее государственно-сти. после смерти в 1584 г. ивана грозного его наследником и царем стал слабый и болезненный федор иванович (1584-1598). началась борьба за власть внутри страны. такая ситуация вызывала не только внутренние противоречия, но и усиленные попытки внешних сил ликвидировать госу-дарственную самостоятельность россии, на протяжении практически всего столетия ей приходи-лось отбиваться от речи посполитой, швеции, набегов крымских татар – вассалов османской им-перии, противостоять католической церкви, стремившейся отвратить россию от православия.в начале xvii в. россия пережила период, который называют смутным временем. xvii в. положил начало крестьянским войнам; на этот век приходятся мятежи городов, знаменитое дело патриарха никона и раскол православной церкви. поэтому этот век в.о. ключевский назвал бун-ташным.смутным временем охватывает 1598-1613 гг. за эти годы на троне побывали цар-ский шурин борис годунов (1598-1605), федор годунов (с апреля по июнь 1605), лжедмитрий i (июнь 1605 – май 1606 василий шуйский (1606-1610), лжедмитрий ii (1607-1610), семибо-ярщина (1610-1613).борис годунов одержал победу в нелегкой борьбе за престол между представителями высшей знати и был первым царем, получившим трон не по наследству, а путем выборов на зем-ском соборе. за свое недолгое правление он проводил миролюбивую внешнюю политику, решив на 20 лет спорные вопросы с польшей и швецией; поощрял и культурные связи с западной европой. при нем россия продвинулась в сибирь, окончательно разгромив кучума. в 1601-1603 гг. на россию обрушился «глад великий», вызванный неурожаями. годунов принимал определенные меры по организации общественных работ, разрешил холопам уходить от своих господ, раздавал хлеб из государственных хранилищ. однако улучшить положение не удавалось. усугубляло взаимоотношения власти и крестьян аннулирование в 1603 г. закона о временном восстановлении юрьева дня, что означало усиление крепостничества. недовольство масс вылилось в восстание холопов, которое возглавил хлопок косолап. это восстание многие считают началом крестьянской войны.высшим этапом крестьянской войны начала xvii в. (1606-1607) было восстание ивана бо-лотникова, в котором участвовали холопы, крестьяне, посадские люди, стрельцы, казаки, а также присоединившиеся к ним дворяне. война охватила юго-запад и юг россии (около 70 городов), нижнее и среднее поволжье. восставшие разгромили войска василия шуйского (нового царя) под кромами, ельцом, на реках угра и лопасня и др. в октябре-декабре 1606 г. восставшие осадили москву, однако из-за начавшихся разногласий – предательства дворян потерпели пора-жение и отступили к калуге, а затем в тулу. летом-осенью 1607 г. вместе с холопа ильи горчакова (илейки муромца, ? –ок. 1608) восставшие сражались под тулой. осада тулы продол-жалась четыре месяца, после чего город был сдан, восстание подавлено. болотников был сослан в каргополь, ослеплен и утоплен. в такой острый момент была предпринята попытка польской интервенции. правящие круги речи посполитой и католической церкви намеревались расчленить россию и ликвидировать ее го-сударственную самостоятельность. в скрытой форме интервенция выразилась в поддержке лже-дмитрия i и лжедмитрия ii. открытая интервенция под руководством сигизмунда iii началась при василии шуйском, когда в сентябре 1609 г. был осажден смоленск и в 1610 г. состоялся поход на москву и ее захват. к этому времени василий шуйский был свергнут дворянами с престола, и в россии наступило междуцарствие – семибоярщина. боярская дума пошла на сделку с польскими интервентами и склонилась призвать на престол польского короля малолетнего влади-слава, католика, что было прямым предательством национальных интересов россии. кроме того, летом 1610 г. началась шведская интервенция с целью отторгнуть от россии псков, новгород, се-веро-западные и северо- области.