Задание 3 О каких событиях говорится в отрывках из источников. Напишите дату
события.
А) Когда Изяслав со Всеволодом бежали в Киев, а Святослав - в Чернигов, то киевляне
прибежали в Киев, и собрали вече на торгу, и послали к князю сказать: «Вот, половцы рассеялись
по всей земле, дай, княже,
оружие и коней, и мы еще раз сразимся с ними». Изяслав же того не послушал. И стали люди
роптать на
воеводу Коснячка; пошли на гору с веча, и пришли на двор Коснячков, и, не найдя его, стали у
двора
Брячислава, и сказали: «Пойдем освободим дружину свою из темницы».
Б) «Зачем мы губим русскую землю, учиняя распри между собой? А половцы нашу землю
разоряют и рады, что между нами междоусобия. С этих пор будем все единодушны и храним
землю русскую, и пусть каждый владеет отчиной своей: Святополк – Киевом, отчиной
Изяславовой, Владимир – Всеволодовой, Давыд, Олег и Ярослав – Святославовой, и кому
Всеволод раздал города: Давыду – Владимир, Ростиславовичам же: Володарю – Перемышль,
Васильку – Теребовль».
В) В этот же год сказала дружина Игорю: «У отроков Свенельдам вдоволь и оружия, и одежды, а
мы наги.
Пойди __ , князь, с нами за данью: ты добудешь и мы». Послушал их Игорь, пошел к древлянам
за данью,
прибавлял к прежней дани, и чинили насилие древлянам он и мужи его. Взяв дань, он пошел в
свой город.
Когда он возвращался, то, раздумав, сказал дружине своей: «Идите с данью домой, а я
возвращусь и еще
похожу [за данью]».
Г) И повелел Олег своим воинам сделать колеса и поставить на колеса корабли. И когда подул
попутный
ветер, подняли они в поле паруса и пошли к городу. Греки же, увидев это, испугались и сказали,
послав к
Олегу: «Не губи города, дадим тебе дань, какую захочешь».
гимн - 1.торжественная песня, принятая как символ государственного или классового единства.2. хвалебная песня, музыкальное произведение.
кифара - древнегреческий струнный щипковый музыкальный инструмент; самая важная в античности разновидность лиры. кифара — один из самых распространённых музыкальных инструментов в древней греции. на кифаре играли только мужчины, извлекая звуки костяным плектром.
кратер - отверстие в вершине вулкана, через к-рое извергается лава.
агора - рыночная площадь в древнегреческих полисах, являвшаяся местом общегражданских собраний.
територіальний поділ та місцева адміністрація українських земель у складі великого князівства литовського, королівства польського та речі посполитої не були сталими і за 300 років (з 1340 до 1648 pp.) кілька разів змінювалися. тривалий час зберігалися старі адміністративні одиниці - князівства, уділи, волості та верви. першою їх ліквідувала польща в галичині (1434 а потім і литва - 1471 р. ліквідовано останнє київське князівство, запроваджена воєводська система, яка остаточно закріпилася люблінською унією 1569 р. саме після неї склалася така адміністративна структура з відповідною місцевою адміністрацією.
найбільшою адміністративною одиницею вважалося воєводство на чолі з воєводою, якого призначав князь (король). йому належала військова, виконавча та судова влада у воєводстві, він очолював місцеву адміністрацію - уряд. заступниками воєводи були каштеляни та старости. всього на території сучасної україни у різні роки існувало повністю або частково 7 воєводств: руське (1434 подільське (1434 белзьке (1462 київське (1471 брацлавське (1566 волинське (1566 р.) та чернігівське (1635 воєводства поділялися на різну кількість noвimiв, на чолі з повітовим старостою, тому іноді вони і називалися староства. руське воєводство поділялося не на повіти, а на землі. центральний повіт воєводства очолював каштелян - комендант. староста (каштелян) наділявся широкими адміністративними та судовими функціями. до повітового уряду входили маршалок, стольник, хорунжий, канцеляристи, підсудки. станово-представницькими органами у воєводстві та в повіті були місцеві шляхетські сеймики. найнижчою ланкою поділу вважалася «олость на чолі з волосним старостою та підпорядкованим йому писарем. у деяких місцях волость називалась округом (чернігівщина), або підстароством (правобережжя). волость складалася з сільських общин - коп, на самоврядуванні у формі сходу, який обирав сільського старосту (у різних місцевостях - тивуна, старця, війта, солтиса). копа складалася з села або кількох сіл, які об'єднувалися в дворища (10 хат) та дими (1 господарська родина).
міста поділялися на фортеці, очолювані каштелянами, приватновласницькі або державні, керовані міськими - ратушами, та вільні на самоврядуванні (магдебурзьке право), на чолі з магістратом.
i ратуша, і магістрат складалися з двох палат. виконавчої - ради та судової - лави. до ради входили райці (радники), яких очолював бурмістр, а лава (скабінат) складалася з 12 лавників (присяжних), яких очолював війт (суддя). до повноважень місцевої адміністрації входили господарські функції, самооборона, збір податків, здійснення суду як першої інстанції.
ключові поняття: воєводство, повіт, волость, копа, воєвода, війт, староста, бурмистр, магістрат, ратуша, рада, лава.
історико-державна подія: 1471 р. - ліквідація київського князівства та запровадження воєводської системи в україні.
типология политических процессов