Задание 4. Прочитайте и сделайте выводы (5 б.): В упадок пришло сельское хозяйство республики, прежде всего животноводство. Поголовье скота уменьшилось более чем на 10,8 млн. голов. В Уральской губернии посевные площади сократились в два с лишним раза, в Семиречье — почти в 3 раза. Хозяйственные трудности усугубились в 1921 году неурожаем зерновых и, как следствие, голодом, охватившим значительную территорию Казахстана. В результате население аулов и деревень стало выражать недовольство. В 1920-1921 годах очаги недовольства, вылившегося в открытые выступления, возникли в Семипалатинской области, а также в Кустанайском, Акмолинском, Петропавловском, Кокчетавском уездах. Их лозунгами были: “За Советы без коммунистов!”, “Долой продразверстку!”, “Долой продовольственную диктатуру!". Сократилось добыча угля, нефти и других полезных ископаемых. В 1920 году Ленин охарактеризовал состояние государства так: «Разруха. Нужда. Обнищание». Вопросы: О каком периоде в истории Казахстана говорят данные факты? Какие мероприятия Советского правительства привели страну к такому состоянию?
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.
В 800 году во время рождественской мессы в базилике святого Петра в Риме Папа Римский Лев Третий возложил на голову короля франков Карла императорскую корону. Так Карл стал одним из самых могущественных правителей мира.
В ноябре 799 года Карл (ок. 742-814) направился в Рим. Папа Римский обратился к королю франков и лангобардов с ему преодолеть распри с местной знатью. После того как порядок в Риме был восстановлен, Карл и Папа Лев Третий (ок. 750-816) пришли в базилику святого Петра на рождественское богослужение. Именно во время этого богослужения жители Рима и епископат стали свидетелями легендарной сцены, вошедшей впоследствии в историю.