Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 року в Сегеді створив альтернативний уряд та організував, за підтримки Франції, контрреволюційну Національну армію.
16 листопада 1919 р. війська Горті здобули Будапешт. Міклош в'їхав у місто на білому коні на знак перемоги в громадянській війні.
У січні 1920 року — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Горті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.
З березня 1920 року — Глава Угорського королівства. Установив у країні авторитарно-консервативний режим, що вступив у союз з нацистською Німеччиною. У 1920—1930 роках зовнішньополітичний курс Горті спрямований на зближення з Італією та Німеччиною. За Горті в Угорщині ухвалили закони, які обмежували права євреїв, але в цілому вдалося захищати єврейську спільноту від геноциду.
15 березня 1939 р. за наказом Горті угорські війська окупували державу Карпатська Україна.
Внутрішня:
Протягом Другої світової війни стійко тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт. Але з наближенням сталінських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами-переможцями коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Горті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні під домашнім арештом.
За правління Івана Грозного почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запроваджена опричнина. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553)[10] та Голландією, заснована перша друкарня у Москві. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581).
Номінально (з 4 грудня 1533 р. по 18 березня 1584) правив найдовше серед усіх російських монархів — 50 років та 105 днів.
Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 року в Сегеді створив альтернативний уряд та організував, за підтримки Франції, контрреволюційну Національну армію.
16 листопада 1919 р. війська Горті здобули Будапешт. Міклош в'їхав у місто на білому коні на знак перемоги в громадянській війні.
У січні 1920 року — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Горті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.
З березня 1920 року — Глава Угорського королівства. Установив у країні авторитарно-консервативний режим, що вступив у союз з нацистською Німеччиною. У 1920—1930 роках зовнішньополітичний курс Горті спрямований на зближення з Італією та Німеччиною. За Горті в Угорщині ухвалили закони, які обмежували права євреїв, але в цілому вдалося захищати єврейську спільноту від геноциду.
15 березня 1939 р. за наказом Горті угорські війська окупували державу Карпатська Україна.
Внутрішня:
Протягом Другої світової війни стійко тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт. Але з наближенням сталінських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами-переможцями коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Горті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні під домашнім арештом.
За правління Івана Грозного почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запроваджена опричнина. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553)[10] та Голландією, заснована перша друкарня у Москві. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581).
Номінально (з 4 грудня 1533 р. по 18 березня 1584) правив найдовше серед усіх російських монархів — 50 років та 105 днів.
Объяснение: