На відміну від романтиків, представники реалізму вважали, що об’єктом мистецтва живопису можуть бути лише предмети, видимі й відчутні для художника, а тому, на їхню думку, митцю не варто малювати те, чого він не бачив, і давати волю своїй уяві. Звернення до сучасності у всіх її проявах з опорою, як проголошував Еміль Золя, на точну науку стало основною вимогою цього художнього стилю.
У мистецтві з’являється новий герой - людина праці, замальовується її побут, життя і діяльність.
Француз Франсуа Міллє був одним з перших серед художників, хто обрав повсякденне життя селян провідною темою своїх живописних полотен. Особливістю його творчості було прагнення до типізації своїх героїв, тобто створення збірного образу. «Тип у моєму розумінні, - стверджував художник, - це і є найглибша правда мистецтва».
На одному зі своїх полотен митець зобразив збирання колосків після жнив на полі, на іншому - змалював селянина, який засіває ниву зерном. У селянській праці як природному стані людини виявляється її одвічний нерозривний зв’язок із природою.До якого жанру належить картина «Збиральниці колосків»? У чому особливість композиції твору? Поміркуйте, чому автор наблизив фігури жінок до глядача, але не показав виразу їхніх облич. Якому настрою відповідає колорит? Кого, на вашу думку, прагнув зобразити Ф. Міллє на картині «Сіяч» - конкретного селянина чи образ людини, життя якої є частиною землі, по якій вона йде?На картині російського живописця Івана Крамського - господар пасіки. Сонячне світло концентрується на руках та обличчі старого, а вулики за його спиною видаються загадковим містечком. На іншому полотні митець зобразив лісника - сильного й дужого чоловіка з великою важкою дубиною за спиною, який щойно вийшов з хащі лісу.
Тауекель-хан поддерживал дипломатические отношения с империей Великих Моголов в Индии, Ногайской Ордой, Сибирским ханством, Государством Сефевидов, Московским государством. Из русских архивных документов известно, что в 1594 году Кул-Мухаммед, посол Тауекель-хана в Московском государстве, получил известие о прибытии в Москву послов Сефевида шаха Аббаса I. Казахский посол предпринял активные попытки установить контакт с сефевидскими послами. Свою цель Кул-Мухаммед объяснял довольно ясно: «нам с кизылбаским сослатца и стоять бы с кизылбаским на бухарсково». Ему удалось встретиться с послами шаха Аббаса I. Встреча была выгодна и для Сефевидских послов. Заключив в 1590 году очень тяжелый для государства мирный договор с Османской империей, Аббас-шах I искал себе союзников в предстоящей войне. В результате этого в Казахское ханство вместе с Кул-Мухаммедом и русскими послами отправился «шахов человек Дервиш-Магмет». Также и Кул-Мухаммед послал своего доверенного человека к сефевидскому шаху. Результаты этих переговоров не попали на страницы исторических документов, и мы не знаем, чем они завершились. Известно, что Дервиш-Мухаммед встретился с Тауекель-ханом. Сефевидский посол планировал вернуться на родину через территорию Казахского ханства, однако не получил на это разрешения казахского хана. В конце концов, он вынужден был возвращаться в Москву.В связи с этим, нужно отметить немаловажный, на наш взгляд, факт. Военные походы правителей Казахского ханства и правителей Сефевидского государства против Шейбанидов совпадали по времени. В тот самый момент, когда Тауекель-хан предпринял поход и попытался установить свою власть в Мавераннахре, аналогичную кампанию против Шибанидов развернул в Хорасане Аббас-шах І. В 1598-1599 годы, когда казахские правители включили в состав Казахского ханства города Туркестана, а также Ташкент и Фергану, Сефевиды установили свою власть почти над всеми городами Хорасана – Нишапуром, Мешхедом, Гератом и Мервом. Возможно, их действия были между собой согласованы. Тауекель-хана поддерживал отношения с русским царем Фёдором I в конце XVI века. В 1594 году Тауекель отправил посольство с Кул-Мухаммедом к царю Фёдору с целью вызволить из русского плена племянника Тауекеля — Ураз-Мухаммеда, который был захвачен в 1580 году во время войны с Кучумом. Казахские послы передали русскому царю ряд интересных сведений о состоянии Казахского ханства под управлением Тауекель-хана
На відміну від романтиків, представники реалізму вважали, що об’єктом мистецтва живопису можуть бути лише предмети, видимі й відчутні для художника, а тому, на їхню думку, митцю не варто малювати те, чого він не бачив, і давати волю своїй уяві. Звернення до сучасності у всіх її проявах з опорою, як проголошував Еміль Золя, на точну науку стало основною вимогою цього художнього стилю.
У мистецтві з’являється новий герой - людина праці, замальовується її побут, життя і діяльність.
Француз Франсуа Міллє був одним з перших серед художників, хто обрав повсякденне життя селян провідною темою своїх живописних полотен. Особливістю його творчості було прагнення до типізації своїх героїв, тобто створення збірного образу. «Тип у моєму розумінні, - стверджував художник, - це і є найглибша правда мистецтва».
На одному зі своїх полотен митець зобразив збирання колосків після жнив на полі, на іншому - змалював селянина, який засіває ниву зерном. У селянській праці як природному стані людини виявляється її одвічний нерозривний зв’язок із природою.До якого жанру належить картина «Збиральниці колосків»? У чому особливість композиції твору? Поміркуйте, чому автор наблизив фігури жінок до глядача, але не показав виразу їхніх облич. Якому настрою відповідає колорит? Кого, на вашу думку, прагнув зобразити Ф. Міллє на картині «Сіяч» - конкретного селянина чи образ людини, життя якої є частиною землі, по якій вона йде?На картині російського живописця Івана Крамського - господар пасіки. Сонячне світло концентрується на руках та обличчі старого, а вулики за його спиною видаються загадковим містечком. На іншому полотні митець зобразив лісника - сильного й дужого чоловіка з великою важкою дубиною за спиною, який щойно вийшов з хащі лісу.
Объяснение:
Тауекель-хан поддерживал дипломатические отношения с империей Великих Моголов в Индии, Ногайской Ордой, Сибирским ханством, Государством Сефевидов, Московским государством. Из русских архивных документов известно, что в 1594 году Кул-Мухаммед, посол Тауекель-хана в Московском государстве, получил известие о прибытии в Москву послов Сефевида шаха Аббаса I. Казахский посол предпринял активные попытки установить контакт с сефевидскими послами. Свою цель Кул-Мухаммед объяснял довольно ясно: «нам с кизылбаским сослатца и стоять бы с кизылбаским на бухарсково». Ему удалось встретиться с послами шаха Аббаса I. Встреча была выгодна и для Сефевидских послов. Заключив в 1590 году очень тяжелый для государства мирный договор с Османской империей, Аббас-шах I искал себе союзников в предстоящей войне. В результате этого в Казахское ханство вместе с Кул-Мухаммедом и русскими послами отправился «шахов человек Дервиш-Магмет». Также и Кул-Мухаммед послал своего доверенного человека к сефевидскому шаху. Результаты этих переговоров не попали на страницы исторических документов, и мы не знаем, чем они завершились. Известно, что Дервиш-Мухаммед встретился с Тауекель-ханом. Сефевидский посол планировал вернуться на родину через территорию Казахского ханства, однако не получил на это разрешения казахского хана. В конце концов, он вынужден был возвращаться в Москву.В связи с этим, нужно отметить немаловажный, на наш взгляд, факт. Военные походы правителей Казахского ханства и правителей Сефевидского государства против Шейбанидов совпадали по времени. В тот самый момент, когда Тауекель-хан предпринял поход и попытался установить свою власть в Мавераннахре, аналогичную кампанию против Шибанидов развернул в Хорасане Аббас-шах І. В 1598-1599 годы, когда казахские правители включили в состав Казахского ханства города Туркестана, а также Ташкент и Фергану, Сефевиды установили свою власть почти над всеми городами Хорасана – Нишапуром, Мешхедом, Гератом и Мервом. Возможно, их действия были между собой согласованы. Тауекель-хана поддерживал отношения с русским царем Фёдором I в конце XVI века. В 1594 году Тауекель отправил посольство с Кул-Мухаммедом к царю Фёдору с целью вызволить из русского плена племянника Тауекеля — Ураз-Мухаммеда, который был захвачен в 1580 году во время войны с Кучумом. Казахские послы передали русскому царю ряд интересных сведений о состоянии Казахского ханства под управлением Тауекель-хана