В 58 году до нашей эры в возрасте сорока двух лет Юлия назначили губернатором трех римских провинций: Цизальпинской Галлии (северная Италия) , Иллирия (прибрежные районы современной Югославии) и Нарбонская Галлия (южное побережье Франции) . В то время под его командованием находились четыре римских легиона, в общем около двадцати тысяч человек. В период с 58 по 51 год до нашей эры Юлий использовал эти силы для вторжения и захвата всей Галлии — района, который примерно можно сравнить с современной территорией Франции и Бельгии вместе с частями Швейцарии, Германии и Голландии. Хотя войска Цезаря были малочисленными, он полностью разгромил галльские племена и присоединил к римским доминионам всю территорию до реки Рейн. Также он отправил две экспедиции в Британию, но не смог ничего там завоевать. Захват Галлии сделал в Риме Цезаря, который уже являлся выдающейся политической фигурой, популярным героем — по мнению его противников, слишком популярным и могучим. Когда срок его военного командования истек, ему приказали вернуться в Рим как частному лицу — то есть без армии. Цезарь испугался — и, вероятно, правильно — что если он вернется в Рим без своих войск, противники воспользуются возможностью уничтожить его.
Коли він ознайомився з азами анархізму, то це, напевно, відповідало його світогляду. Хлопці були жваві, одразу запропонували рішучі дії, на межі з терором. Напевно, це відповідало характеру молодого Нестора. У розпал першої російської революції 1905–1907 років відбулися перші експропріації. На жаль, ці «екси» інколи супроводжувалися вбивствами. Але хлопці не розкаювалися – вони вважали, що це політичний терор, що вони вбивали пособників режиму.
Як політик, Махно сформувався дещо пізніше, коли він потрапив під суд і його засудили до в’язниці
Як політик, Махно сформувався дещо пізніше, коли він потрапив під суд і його засудили до в’язниці. Він у тодішньому Олександрівську, Запоріжжі, відсидів декілька місяців, потім понад п’ять місяців – у Катеринославській в’язниці. Нарешті, потрапив до московської «Бутирки». Там відбувся його «університет», бо там він перезнайомився з непересічними представниками революційного табору: есери, більшовики, анархісти. Там Махно зійшовся зі своїм другом і соратником Петром Аршиновим, відомим анархістом. Почав багато читати художньої і політичної літератури.
Потім у своїх спогадах він не приховував, що це була школа його життя та університет, і саме там він розширив обрій знань і відточився як політик.
В 58 году до нашей эры в возрасте сорока двух лет Юлия назначили губернатором трех римских провинций: Цизальпинской Галлии (северная Италия) , Иллирия (прибрежные районы современной Югославии) и Нарбонская Галлия (южное побережье Франции) . В то время под его командованием находились четыре римских легиона, в общем около двадцати тысяч человек. В период с 58 по 51 год до нашей эры Юлий использовал эти силы для вторжения и захвата всей Галлии — района, который примерно можно сравнить с современной территорией Франции и Бельгии вместе с частями Швейцарии, Германии и Голландии. Хотя войска Цезаря были малочисленными, он полностью разгромил галльские племена и присоединил к римским доминионам всю территорию до реки Рейн. Также он отправил две экспедиции в Британию, но не смог ничего там завоевать. Захват Галлии сделал в Риме Цезаря, который уже являлся выдающейся политической фигурой, популярным героем — по мнению его противников, слишком популярным и могучим. Когда срок его военного командования истек, ему приказали вернуться в Рим как частному лицу — то есть без армии. Цезарь испугался — и, вероятно, правильно — что если он вернется в Рим без своих войск, противники воспользуются возможностью уничтожить его.
Відповідь:
Надіюсь до Пояснення:
Коли він ознайомився з азами анархізму, то це, напевно, відповідало його світогляду. Хлопці були жваві, одразу запропонували рішучі дії, на межі з терором. Напевно, це відповідало характеру молодого Нестора. У розпал першої російської революції 1905–1907 років відбулися перші експропріації. На жаль, ці «екси» інколи супроводжувалися вбивствами. Але хлопці не розкаювалися – вони вважали, що це політичний терор, що вони вбивали пособників режиму.
Як політик, Махно сформувався дещо пізніше, коли він потрапив під суд і його засудили до в’язниці
Як політик, Махно сформувався дещо пізніше, коли він потрапив під суд і його засудили до в’язниці. Він у тодішньому Олександрівську, Запоріжжі, відсидів декілька місяців, потім понад п’ять місяців – у Катеринославській в’язниці. Нарешті, потрапив до московської «Бутирки». Там відбувся його «університет», бо там він перезнайомився з непересічними представниками революційного табору: есери, більшовики, анархісти. Там Махно зійшовся зі своїм другом і соратником Петром Аршиновим, відомим анархістом. Почав багато читати художньої і політичної літератури.
Потім у своїх спогадах він не приховував, що це була школа його життя та університет, і саме там він розширив обрій знань і відточився як політик.