1) Торговий державна криза, яка спричинила державне банкрутство.
2) Голод (неврожайні роки).
5 травня 1789 - скликати Генеральні штати у Версалі.
17 червня - Збори депутатів третьогостану проголосили себе Національними зборами.
9 липня - Установчими зборами.
Підготовка двору до розгону установчих зборів послужила приводом до повстання в Парижі 13 - 14 липня
I ЕТАП Велика Французька Революція 14 липня 1789 - 10 серпня 1792.
Штурмом взята Бастилія. Створенореволюційна сила - Національна гвардія.
1789 26 серпня - Установчі Збориприйняли Декларацію Прав Людини і громадянина.
Але головне питання революції - АГРАРНИЙ.
Велика буржуазія пручалася основній вимозі селян - ліквідації феодальної повинності.
1791 - Установчі Збори виробило КОНСТИТУЦІЮ, яка закріпила режим конституційної монархії і поділ громадян на активних і пасивних, тобто позбавлених виборчих прав.
1791 червень - Спроба короля втекти за кордон - новий поштовх політичної боротьби.
17 липня - За указом Установчих Зборів - розстріл демонстрації на
Марсовому полі, що вимагала відмови короля від влади.
20 квітня 1792 - Війна Франції з Австрією.
10 серпня - Повстання народу в Парижі проти монархії, очолюване Паризької Комуни.
II ЕТАП Великої Французької Революції: 10 серпня 1792 - 2 червня 1793, боротьба між якобінцями і жирондисти.
31 травня - 2 червня 1793 - народне повстання завершилося переходом влади до якобінцям.
III ЕТАП Великої Французької Революції: 2 червня 1793 - 28 липня 1794-Вищий етап революції.
Якобінці пройшли до влади, коли 2 / 3 території Франції були в руках ворогів. Якобінці передали селянам. общинні землі - вирішили аграрне питання.
+1793 26 червня Затверджена НоваКонституція. Але у якобінцівнамічений розкол.
1 794 22.08.1795 - конституція:
- Майновий ценз, 2-х ступінчасті вибори.
- Виборщики - володіння нерухомості + 25 років.
Законодавчий корпус:
- Рада 500
- Законодавча ініціатива
- Рада старійшин.
Виконавча влада
- Директорія 5 чол.
- Вибирав рада 500 зі списку, кіт. складав раду старійшин.
9.11.1799 - переворот - Директорія розпущена, влада - у 3-х консулів.
1802 N - довічний консул з правом помилування, укладення договорів з іноземними державами і праворозпуску палат.
18 травня 1804 - прийнятий органічний senatus consultum.
Франція - республіка, їй управляє N з титулом імператора французів. Цей титул спадковий по низхідній лінії чоловічого потомства.
Гарантією проти свавілля оголошувалася присяга імператора, вірність конкордату - угоди з Папою, по кіт. католицизм - релігіябільшості французів.
XVII век является переломным, в том числе и в развитии хозяйства. Именно к этому времени, как отмечали еще русские историки XIX в., относится начало “нового времени”. В экономике России появляются первые ростки новых буржуазных отношений (в промышленности, торговле, отчасти и в сельском хозяйстве). Правда, мнения среди специалистов по этому вопросу расходятся. Одни относят начало капиталистических отношений к XVI столетию, другие — к XVII в.; наконец, третьи — ко второй половине XVIII в., когда эти отношения оформились в особый, самостоятельный уклад в российской экономике.
Россия в этом плане отставала от ряда стран Западной Европы, где зарождение капитализма началось еще с XIV — XV вв., а собственно капиталистическая эпоха — с конца XVI — середины XVII в. (Нидерланды, Англия). Но все же она шла, хотя и с запозданием, тем же путем. Первые ростки, завязи капитализма в российской промышленности, торговле появляются именно в XVII в.
Сельское хозяйство России XVII век
Русские люди очищают и распахивают заросшие и заглохшие поля, лесные поляны. Оживают Замосковный край — центр Европейской России, уезды вокруг русской столицы на западе и северо-западе, северо-востоке и востоке. Русский крестьянин продвигается на окраины — к югу от реки Оки, в Поволжье и Приуралье, в Западную Сибирь. Здесь возникают новые поселения.
Сельское не скоро, причинами того были маломощность мелких крестьянских хозяйств, низкая урожайность, стихийные бедствия, недороды. Главный путь развития сельского хозяйства того времени — экстенсивный: в хозяйственный оборот земледельцы включают все большее количество новых территорий.
Больше всего сеяли рожь и овес. Далее шли ячмень и пшеница, яровая рожь (ярица) и просо, гречиха и полба, горох и конопля. То же в Сибири. На юге пшеницы сеяли больше, чем на севере. В огородах разводили репу и огурцы, капусту и морковь, редьку и свеклу, лук и чеснок, тыкву и даже арбузы. В садах — вишню, красную смородину, крыжовник (крыж-берсень), малину, клубнику, яблони, груши, сливы.
Урожайность была невысокой. Часто повторялись неурожаи, недороды, голод. Причины лежали в крепостническом характере хозяйства, климатических особенностях (вымерзание и вымокание посевов в центре и на севере страны, засуха и нашествия саранчи на юге).
Основой развития животноводства являлось крестьянское хозяйство. Из него феодалы получали тягловых лошадей для работы на своих полях и столовые запасы: мясо, живую и битую птицу, яйца, масло и прочее. Среди крестьян имелись, с одной стороны, многолошадные, многокоровные; с другой — лишенные какого-либо скота. Скотоводство особенно развивалось в на Ярославщине, в южных уездах.
Рыбу ловили везде, но особенно в В северных районах, Белом и Баренцевом морях добывали треску и палтуса, сельдь и семгу; промышляли тюленей, моржей, китов. На Волге и Яике особую ценность представляли красная рыба, икра.
в XVII веке
В отличие от сельского хозяйства промышленное производство в России развивалось быстрее.
1787 рік:
1) Торговий державна криза, яка спричинила державне банкрутство.
2) Голод (неврожайні роки).
5 травня 1789 - скликати Генеральні штати у Версалі.
17 червня - Збори депутатів третьогостану проголосили себе Національними зборами.
9 липня - Установчими зборами.
Підготовка двору до розгону установчих зборів послужила приводом до повстання в Парижі 13 - 14 липня
I ЕТАП Велика Французька Революція 14 липня 1789 - 10 серпня 1792.
Штурмом взята Бастилія. Створенореволюційна сила - Національна гвардія.
1789 26 серпня - Установчі Збориприйняли Декларацію Прав Людини і громадянина.
Але головне питання революції - АГРАРНИЙ.
Велика буржуазія пручалася основній вимозі селян - ліквідації феодальної повинності.
1791 - Установчі Збори виробило КОНСТИТУЦІЮ, яка закріпила режим конституційної монархії і поділ громадян на активних і пасивних, тобто позбавлених виборчих прав.
1791 червень - Спроба короля втекти за кордон - новий поштовх політичної боротьби.
17 липня - За указом Установчих Зборів - розстріл демонстрації на
Марсовому полі, що вимагала відмови короля від влади.
20 квітня 1792 - Війна Франції з Австрією.
10 серпня - Повстання народу в Парижі проти монархії, очолюване Паризької Комуни.
II ЕТАП Великої Французької Революції: 10 серпня 1792 - 2 червня 1793, боротьба між якобінцями і жирондисти.
31 травня - 2 червня 1793 - народне повстання завершилося переходом влади до якобінцям.
III ЕТАП Великої Французької Революції: 2 червня 1793 - 28 липня 1794-Вищий етап революції.
Якобінці пройшли до влади, коли 2 / 3 території Франції були в руках ворогів. Якобінці передали селянам. общинні землі - вирішили аграрне питання.
+1793 26 червня Затверджена НоваКонституція. Але у якобінцівнамічений розкол.
1 794 22.08.1795 - конституція:
- Майновий ценз, 2-х ступінчасті вибори.
- Виборщики - володіння нерухомості + 25 років.
Законодавчий корпус:
- Рада 500
- Законодавча ініціатива
- Рада старійшин.
Виконавча влада
- Директорія 5 чол.
- Вибирав рада 500 зі списку, кіт. складав раду старійшин.
9.11.1799 - переворот - Директорія розпущена, влада - у 3-х консулів.
1802 N - довічний консул з правом помилування, укладення договорів з іноземними державами і праворозпуску палат.
18 травня 1804 - прийнятий органічний senatus consultum.
Франція - республіка, їй управляє N з титулом імператора французів. Цей титул спадковий по низхідній лінії чоловічого потомства.
Гарантією проти свавілля оголошувалася присяга імператора, вірність конкордату - угоди з Папою, по кіт. католицизм - релігіябільшості французів.
Россия в этом плане отставала от ряда стран Западной Европы, где зарождение капитализма началось еще с XIV — XV вв., а собственно капиталистическая эпоха — с конца XVI — середины XVII в. (Нидерланды, Англия). Но все же она шла, хотя и с запозданием, тем же путем. Первые ростки, завязи капитализма в российской промышленности, торговле появляются именно в XVII в.
Сельское хозяйство России XVII век
Русские люди очищают и распахивают заросшие и заглохшие поля, лесные поляны. Оживают Замосковный край — центр Европейской России, уезды вокруг русской столицы на западе и северо-западе, северо-востоке и востоке. Русский крестьянин продвигается на окраины — к югу от реки Оки, в Поволжье и Приуралье, в Западную Сибирь. Здесь возникают новые поселения.
Сельское не скоро, причинами того были маломощность мелких крестьянских хозяйств, низкая урожайность, стихийные бедствия, недороды. Главный путь развития сельского хозяйства того времени — экстенсивный: в хозяйственный оборот земледельцы включают все большее количество новых территорий.
Больше всего сеяли рожь и овес. Далее шли ячмень и пшеница, яровая рожь (ярица) и просо, гречиха и полба, горох и конопля. То же в Сибири. На юге пшеницы сеяли больше, чем на севере. В огородах разводили репу и огурцы, капусту и морковь, редьку и свеклу, лук и чеснок, тыкву и даже арбузы. В садах — вишню, красную смородину, крыжовник (крыж-берсень), малину, клубнику, яблони, груши, сливы.
Урожайность была невысокой. Часто повторялись неурожаи, недороды, голод. Причины лежали в крепостническом характере хозяйства, климатических особенностях (вымерзание и вымокание посевов в центре и на севере страны, засуха и нашествия саранчи на юге).
Основой развития животноводства являлось крестьянское хозяйство. Из него феодалы получали тягловых лошадей для работы на своих полях и столовые запасы: мясо, живую и битую птицу, яйца, масло и прочее. Среди крестьян имелись, с одной стороны, многолошадные, многокоровные; с другой — лишенные какого-либо скота. Скотоводство особенно развивалось в на Ярославщине, в южных уездах.
Рыбу ловили везде, но особенно в В северных районах, Белом и Баренцевом морях добывали треску и палтуса, сельдь и семгу; промышляли тюленей, моржей, китов. На Волге и Яике особую ценность представляли красная рыба, икра.
в XVII веке
В отличие от сельского хозяйства промышленное производство в России развивалось быстрее.