1. Сельское хозяйство является жизненно важной отраслью в Китае, в которой заняты более 300 млн фермеров. Китай занимает первое место в мире по сельскохозяйственному производству, в первую очередь, производя рис, пшеницу, картофель, томаты, сорго, арахис, чай, просо, ячмень, хлопок, растительное масло и соевые бобы.
Развитие сельского хозяйства на протяжении китайской истории сыграло ключевую роль в поддержке роста населения, на сегодняшний день Китай располагает самым большим населением в мире. Анализ каменных орудий, проведенный профессором Лю Ли и другими учеными показал, что истоки китайского сельского хозяйства уходят корнями в период доземледельческого палеолита. В течение этого времени охотники и собиратели пользовались для сбора диких растений теми же инструментами, что были впоследствии использованы для пшена и риса
2. наступление государства на вольную жизнь казаков;
ужесточение крепостного гнета на фоне значительной европеизации быта дворянства, что было взаимоисключающим и не соответствовало положению вещей в той же Европе
. Передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу[1]. Оголошувалися через проповідь[1]. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників[1]. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо[1]. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима[1]; серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.)[1]; Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців)[1]; походи проти єресі альбігойців[1]; кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.)[1]. У сучасній літературі хрестовими походами інколи переносно називають будь які війни релігійного характеру, як то Іраклієву війну проти Персії чи Саксонські війни Карла Великого[1].
1. Сельское хозяйство является жизненно важной отраслью в Китае, в которой заняты более 300 млн фермеров. Китай занимает первое место в мире по сельскохозяйственному производству, в первую очередь, производя рис, пшеницу, картофель, томаты, сорго, арахис, чай, просо, ячмень, хлопок, растительное масло и соевые бобы.
Развитие сельского хозяйства на протяжении китайской истории сыграло ключевую роль в поддержке роста населения, на сегодняшний день Китай располагает самым большим населением в мире. Анализ каменных орудий, проведенный профессором Лю Ли и другими учеными показал, что истоки китайского сельского хозяйства уходят корнями в период доземледельческого палеолита. В течение этого времени охотники и собиратели пользовались для сбора диких растений теми же инструментами, что были впоследствии использованы для пшена и риса
2. наступление государства на вольную жизнь казаков;
ужесточение крепостного гнета на фоне значительной европеизации быта дворянства, что было взаимоисключающим и не соответствовало положению вещей в той же Европе
увеличение повинностей крестьян и работных
. Передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу[1]. Оголошувалися через проповідь[1]. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників[1]. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо[1]. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима[1]; серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.)[1]; Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців)[1]; походи проти єресі альбігойців[1]; кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.)[1]. У сучасній літературі хрестовими походами інколи переносно називають будь які війни релігійного характеру, як то Іраклієву війну проти Персії чи Саксонські війни Карла Великого[1].