1. Основною причиною втрати української автокефалії було захоплення Візантії та,зокрема, міста Константинополя турками-сельджуками та їх ворожда із Московським Царством а пізніше - Російською імперією.
Так як УПЦ була підпорядкованна Константинополем, то було прийнято рішення з Москви про перехід УПЦ до єдиної Російської православної церкви Московського патріархату. В свою чергу на Правобережжі відбувався процес окатоличення українців польськими шляхтичами, та ліквідація церкви тільки сприяла цьому процесу сильного піднесення.
Головна обставина втрати автокефалії - Розділ Гетьманщини між Російською Імперією та Річу Посполитою
2. Підвищення рівня освіти українців сприяла політика царизму та соціалізації на теренах Російської імперії. Річ Посполита в свою чергу була зайнята більше релігійним питанням, адже більшість українців ізповідувала православну віру, а не католицьку. Россія ж була найбільшою православною державою у світі, і залишається єю і понині
Усуни были кочевым племенем, которое относится к индоиранской или тюркской группе.
Усуни обитали в Синьцзяне (Синьцзянском автономном районе Китая, сейчас там живут уйгуры), но из-за гуннов были вынуждены перекочевать в Семиречье .
Усуни отличались от всех, так как имели голубые глаза и рыжие волосы. Их главой был гуньмо, а столицей был Кызыл Ангар или Чугу-чэн на берегу озера Иссык-Куль (сейчас там Киргизия).
Усуни имели свое государство, которое делилось на восточную часть, центральную и западную части.
Но нельзя сказать о том, что усуни были полностью кочевым народом, ведь они обладали государственностью, а значит имели и оседлую часть своего народа, которая жила в кирпичных зданиях (кочевые усуни, естественно, жили в юртах).
Их «соседями» были кангюяи и гунны – с ними они воевали. Причиной войн, чаще всего, были пастбища.
Плюс, у усуней был большой сосед – Китай – с ним они не воевали, а стремились сближаться и использовали для этого дипломатические связи, династические браки. Однако, Китай не всегда был другом: в 108 году до нашей эры Китай предпринимал попытки получить поддержку усуней и обратить ее против правителей самих же усуней и даже отправлял к усуням посольство. А в результате междоусобной войны усуни были и вовсе покорены Китаем, это происходило в период с 51 по 3 годы до нашей эры.
1. Основною причиною втрати української автокефалії було захоплення Візантії та,зокрема, міста Константинополя турками-сельджуками та їх ворожда із Московським Царством а пізніше - Російською імперією.
Так як УПЦ була підпорядкованна Константинополем, то було прийнято рішення з Москви про перехід УПЦ до єдиної Російської православної церкви Московського патріархату. В свою чергу на Правобережжі відбувався процес окатоличення українців польськими шляхтичами, та ліквідація церкви тільки сприяла цьому процесу сильного піднесення.
Головна обставина втрати автокефалії - Розділ Гетьманщини між Російською Імперією та Річу Посполитою
2. Підвищення рівня освіти українців сприяла політика царизму та соціалізації на теренах Російської імперії. Річ Посполита в свою чергу була зайнята більше релігійним питанням, адже більшість українців ізповідувала православну віру, а не католицьку. Россія ж була найбільшою православною державою у світі, і залишається єю і понині
Объяснение:
Усуни были кочевым племенем, которое относится к индоиранской или тюркской группе.
Усуни обитали в Синьцзяне (Синьцзянском автономном районе Китая, сейчас там живут уйгуры), но из-за гуннов были вынуждены перекочевать в Семиречье .
Усуни отличались от всех, так как имели голубые глаза и рыжие волосы. Их главой был гуньмо, а столицей был Кызыл Ангар или Чугу-чэн на берегу озера Иссык-Куль (сейчас там Киргизия).
Усуни имели свое государство, которое делилось на восточную часть, центральную и западную части.
Но нельзя сказать о том, что усуни были полностью кочевым народом, ведь они обладали государственностью, а значит имели и оседлую часть своего народа, которая жила в кирпичных зданиях (кочевые усуни, естественно, жили в юртах).
Их «соседями» были кангюяи и гунны – с ними они воевали. Причиной войн, чаще всего, были пастбища.
Плюс, у усуней был большой сосед – Китай – с ним они не воевали, а стремились сближаться и использовали для этого дипломатические связи, династические браки. Однако, Китай не всегда был другом: в 108 году до нашей эры Китай предпринимал попытки получить поддержку усуней и обратить ее против правителей самих же усуней и даже отправлял к усуням посольство. А в результате междоусобной войны усуни были и вовсе покорены Китаем, это происходило в период с 51 по 3 годы до нашей эры.