задание «Национальная интеллигенция» ответить на вопросы: 1) Почему видные деятели науки и культуры попали под сталинские репрессии? 2) Какие методы лжи использовали чекисты для задержания деятелей науки и искусства? 3) В чем обвиняли национальную интеллигенцию? 4) Что нужно чтобы не допустить подобную трагедию народа в современном Казахстане? 5) Словарная работа: репрессии, национал- фашизм, враг народа, тройки, двойки.
2 задание « Депортация народов в Казахстан» 1) Какие народы переселяли в Казахстан и почему они назывались неблагонадежными? 2) В каких годах это происходило? 3) Для чего советское руководство проводило политику депортации? 4) Словарная работа: депортация,диверсия, саботаж, шпионаж.
3 задание «Создание в Казахстане сети лагерей» 1) Какие лагеря были созданы в Казахстане? 2) Кто являлся узниками этих лагерей? 3) Когда были реабилитированы узники этих лагерей? 4) Словарная работа: тоталитаризм, Карлаг. Гулаг, Алжир. 31 мая считается днем политических репрессий у нас в Казахстане. Отмечается по Указу Президента Республики Казахстан Н.А.Назарбаева с 1997 года. Для Казахстана эта дата имеет особый смысл. Так сложилась история, что наша республика стала местом депортации для миллионов советских граждан. В результате жестокой политики по выявлению «врагов народа» страдали не только репрессированные, но и их близкие. В Казахстане было репрессировано более 103 тысяч человек и расстреляно свыше 25 тысяч, среди них и представители казахстанской элиты: видные деятели науки, культуры, политики. Одним из первых законов, принятых в суверенном Казахстане, стал Закон РК от 14 апреля 1993
Основним видом господарської діяльності населення України було землеробство.
Українці користувалися трьома видами тяглових знарядь обробітку ґрунту - плугом, ралом, сохою. Традиційний український плуг був досить громіздким (у нього потрібно було запрягати 2-4 пари волів).
Українське селянство застосовувало й ручні знаряддя обробітку ґрунту - мотигу, сапу, заступ.
При обробітку ріллі значну роль віддавали бороні. Іноді нею розпушували ґрунт перед посівом, а після посіву волочили. Здавна відомі ще два основних види знарядь для збирання врожаю - серп і коса. Серпом жали жито, пшеницю, ячмінь. Гречку, горох, овес, просо і зріджені жито та пшеницю косили косами.
Початок жнив (зажинки), як і їх завершення (обжинки), супроводжувалися циклом обрядів, відповідними піснями. Вижатий та скошений хліб згрібали і в'язали в снопи. Згрібали збіжжя дерев'яними граблями. Поставлені вертикально і підсушені протягом кількох діб, снопи потім складалися горизонтально у полукіпки, а іноді в копи. Головним і найдавнішим знаряддям молотьби в українців був ціп, що складався з держака й прив'язаного до нього ремінним шнуром - бичка. За до дерев'яною лопати або совка віяли зерно. Очищене зерно зберігалося в коморах, на горищі хати. Переробка зерна на борошно здійснювалася на вітряних або водяних млинах.
В статье рассматривается образ арабского халифа, представленный в исторической характеристикеН.В. Гоголя из сборника «Арабески» (1835). ОбразАл-Мамуна исследуется системно в контексте концепции ориентализма, в аспекте религиозно-философских императивов писателя, а также в плане циклизации. Рассматриваются причины обращения Гоголя к концептосфере мусульманского Востока и конкретно - к образу седьмого арабского халифа из династии Аббаси-дов. Исследуются источники образа Ал-Мамуна в контексте русского и западноевропейского ориентализма XVIII - первой трети XIX в. Определяется историческое и художественное содержание исследуемого образа.
Основним видом господарської діяльності населення України було землеробство.
Українці користувалися трьома видами тяглових знарядь обробітку ґрунту - плугом, ралом, сохою. Традиційний український плуг був досить громіздким (у нього потрібно було запрягати 2-4 пари волів).
Українське селянство застосовувало й ручні знаряддя обробітку ґрунту - мотигу, сапу, заступ.
При обробітку ріллі значну роль віддавали бороні. Іноді нею розпушували ґрунт перед посівом, а після посіву волочили. Здавна відомі ще два основних види знарядь для збирання врожаю - серп і коса. Серпом жали жито, пшеницю, ячмінь. Гречку, горох, овес, просо і зріджені жито та пшеницю косили косами.
Початок жнив (зажинки), як і їх завершення (обжинки), супроводжувалися циклом обрядів, відповідними піснями. Вижатий та скошений хліб згрібали і в'язали в снопи. Згрібали збіжжя дерев'яними граблями. Поставлені вертикально і підсушені протягом кількох діб, снопи потім складалися горизонтально у полукіпки, а іноді в копи. Головним і найдавнішим знаряддям молотьби в українців був ціп, що складався з держака й прив'язаного до нього ремінним шнуром - бичка. За до дерев'яною лопати або совка віяли зерно. Очищене зерно зберігалося в коморах, на горищі хати. Переробка зерна на борошно здійснювалася на вітряних або водяних млинах.
Объяснение:
незнаю точно потомушто ти не сказала чья
«Ал-Мамун» Н.В. Гоголя
В статье рассматривается образ арабского халифа, представленный в исторической характеристикеН.В. Гоголя из сборника «Арабески» (1835). ОбразАл-Мамуна исследуется системно в контексте концепции ориентализма, в аспекте религиозно-философских императивов писателя, а также в плане циклизации. Рассматриваются причины обращения Гоголя к концептосфере мусульманского Востока и конкретно - к образу седьмого арабского халифа из династии Аббаси-дов. Исследуются источники образа Ал-Мамуна в контексте русского и западноевропейского ориентализма XVIII - первой трети XIX в. Определяется историческое и художественное содержание исследуемого образа.
Объяснение: