Задание. ответить на вопросы. 1. Какие изменения произошли в хозяйственной жизни?

2. Каким было хозяйство в период раннего средневековья? Какие орудия

труда применялись в нем?

3. Раскройте значение понятия «натуральное хозяйство».

4. Какие изменения произошли в хозяйстве в период расцвета средневековья?

5. Раскройте значение понятия «товарное хозяйство».

6. Где средневековые ремесленники и крестьяне продавали свои изделия?

7. Покажите на карте места ярмарок. Используя картинки учебника, опи-

шите средневековую ярмарку.

8. Вспомните, как называется государство, в котором власть короля опира-

ется на собрание представителей сословий.

9. Назовите признаки централизованного государства в эпоху средневековья.

10. Раскройте признаки феодального строя.

​

Российская Федерация является самым большим государством на планете, которое объединяет множество народов,этносов и культур. Конституция РФ гарантирует равенство всех всех народов и культур, проживающих на территории Российской Федерации. Например, представители всех народов без исключения принимают участие в выборах президента РФ. Интересный факт, что Конституция РФ предусматривает то, что призедент РФ находится гад существующими в РФ ветвями власти, такими испольнительная власть, то есть институт президентства является таким же нерушимым,как и государственные символы РФ.

Объяснение:

НЕ знаю правильно или нет

Для потреб держави і для поширення та утвердження християнської віри були потрібні грамотні й освічені люди. Освіта в Галицьких і Волинських землях продовжувала традиції Київської Русі. При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків з семи років. Пройшовши курс навчання, вони йшли писарчуками до княжої або єпископської канцелярії, ставали священиками або продовжували справу батьків. Поширеним було і навчання на дому, особливо для дітей бояр, що мешкали у заміських садибах.

Існували у Галицькій і Волинській землях і бібліотеки при монастирях і княжих палатах, де можна було поглибити свої знання. Є відомості про велику книгозбірню князя Володимира Васильковича. Як писав про нього літописець, "...був він книжник і філософ, якого не було у всій землі й по ньому не буде!".

Знайдені предмети для письма (бронзові та кістяні писала для писання на воскових таблицях археологи знайшли у Звенигородці, Перемишлі, Галичі), написи на стінах церков, на бересті (берестяні грамоти знайдено у Звенигородці та Бересті (Бресті)), на речах, зброї та знаряддях праці (мітки) засвідчують, що серед ремісників, купців, бояр, дружинників була поширеною грамотність. Збереглися і пергаментні грамоти князів.

Про значне поширення освіти, принаймні серед заможних кіл населення Галицько-Волинського князівства опосередковано свідчать пам'ятки давньоруської писемності ХІІ-ХІІІ ст. У жодному іншому літописі, окрім Галицько-Волинського, не знайти такої кількості згадок про князівські канцелярії, архіви, грамоти, заповіти, купчі, про писців тощо.